Western Union serve in Ukrainian
Просто приємний досвід мені і робоче місце комусь україномовному в Торонто. Телефонуєте (в Півн. Америці) 1-800-435-2226, кажете “Ukrainian language, please”, потім 9 – 4 і ви робите переказ українською.
Having darted my look at new blockbuster book Guinness Records 2007 to find out there a chart of biggest space rockets in the World. First and biggest one in the World is American, second huge one was made in USSR, third one biggest in the World has been made in Ukraine.
Коли росіяни наступають гарно пишуться верші…
Ми знаємо інший шлях
до славянського щастя
хто скаже, що це не так?
хто дав нам переконатись?
і Сонце, як світло богів
Пливуть по рукавах
із гір по річках
до моря
Під рукою київських князів
з європпою
які бачили
як русич останнійюпав
визволяючи Европу
від навал дикунів
коні українських козаків пили воду у франції
ми будемо вчитися
у кращих університетах
Ми маемо власний шлях
Свій шанс
свою долю і волю
у нас цього не забрати
Hey, sorry, I do write in English with Slavic accent, but it seems to me as a good place to promote my new web site dedicated to local Ukrainian community. It’s bilingual Ukrainian-English, so you can find some subj related articles there. …Say me it’s nothing original to Edmonton? Try it UkieTalks.com
Author: Myrna (Myroslava) Kostash
As I have travelled through east, central and south-eastern Europe, wherever there is an Orthodox church, I have found myself in it. I take a kind of rest in the homely peace that settles over me, I sniff the remnant whiffs of incense and beeswax, gaze at the icons who gaze back at me, and mumble the lines of text I know from the hymns and prayers of the Orthodox Liturgy.
I had been baptised Orthodox and all these churches were open to me, as were their prayers, their Feast Days, their saints. In Bulgaria, Macedonia, Serbia, Romania, and Greece.
Отже поїздка в Київ була чудовою. Відчуваю, що відпочив як давно не відпочивав. Дивно, бо в Україні у мене власне не було часу відпочити або виспатися. А скільки ми пройшли вулицями Києва за ці три тижні, я не ходжу ногами стільки за рік у Канаді…
Євген приїхав в Монтреаль у 2000-му році з Одеси. Письменнмк, активіст української громади і просто цікава людина. Нижче одне з останніх оповідань Євгена.
Мій Монреаль (продовження)
27e-mar-2006 02:48 pm
Маленька книгарня
Будинок був зовсім маленький. Й доволі ветхий. Навколо – старі квартали Монреалю.
На другому поверсі – мініатюрний балкон. На першому – маленька книгарня. Одні двері – з дерева, другі – з ґрат. Ті, що з дерева – відкриті, ґрати – зачинені. Табличка: “Fermé” (“Закрито”)
- Чи є тут хто? – питаю.
Виходить чоловік – у шортах, футболці, окулярах і з пляшкою пива.
- Добрий день! Чи в вас немає Джерома? – я шукав тоді “Троє у човні”.
- Зараз подивлюся, – він відчиняє ґрати, – Проходьте.
Пахне старими книгами. Ними переповнені всі полички – від стелі до підлоги. Книгарня – мініатюрна. Не те щоб 2 на 2, але явно не 10 на 10.
- Взагалі, ми сьогодні вихідні, – пояснює продавець. – А Джером, здається, десь був. Власне, “Троє у човні”. Зараз, зараз пошукаю…
- А чи є в вас Джером _англійською_ мовою.
- Англійською? Навряд чи. Втім, в мене є кілька англійських книжок. Ось там – подивіться…
Він переглядає свою колекцію.
- Ні, й французькою немає, – констатує він. – Видко вже продав.
- Ну добре, тоді дайте мені ось цю.
- “Ім’я для троянди”? Прекрасна книжка. Зараз, зараз…
Є тут щось чарівне – й ці старі книжки аж до стелі, й запах старого будинку, й весна, що проривається через відкриті двері.
- Давно вже ви тримаєте книгарню?
- Чотирнадцять років…
————————————————————