Вимкнув (загалом цікаво виглядаюче) інтервю президента Януковича вчора на тому моменті, коли журналіст приречено-вимушено, під проливним дощем почав сипати запитаннями про російський газ і “що Україна з готова віддати” за новий договір… Завжди ігнорую цю тему, позаяк вона найперше дикунська за бізнес логікою (чому великий корпоративний клієнт, який платить реальн великі гроші прогибається перед продавцем товару?), по-друге не має інформаційного сенсу (українські енергомісткі підприємства показують мільярдні прибутки навіть на піку ціни на нафту/газ!). Тобто таке собі невмотивоване (?) слідування українських журналістів російським трендам, інформаційна залежність, нічого нового, нажаль…

Все це на фоні величезного розголосу довкола успіхів США в освоєнні сланцевого газу. Завдяки йому США стали найбільшим виробником газу в світі! В Польщі починається промисловий видобуток цього газу – кричать світові медіа. А в Україні, наскільки мені відомо, розробкою сланцю займаються росіяни і якось тихо на цю тему.

Результати пошуку в україномовному Ґуглі по ключових словах:
“сланцевий газ” —       37900 сторінок
“російський газ” — 1020000 сторінок

Між тим на англомовній сторінці в Вікіпедії є посилання на Державну Енергетичну Агенцію США (ЕІА) з красномовною мапою. Так от в Україні досліджені два басейни сланцевого газу з обсягом 1.2 трлн. куб. метрів (42 trillion cubic feet) газу – на Галичині і Сіверщині. Чому б не запитати до президента про результати освоєння цього газу?

Як відомо велики цунамі стаються переважно від зіткнення великих континентальних платформ на дні океану, як цього разу біля Японії. Поза цією трагедією можна спостерігати менш очевидну трагедію зіткнення інформаційних платформ: зокрема світової і російської.

Українські блогери, російські інтелектуали на Ехо Москви переймаються питанням як так сталося, що числені російськомовні блогери, священики, діячи культури вважають японську трагедію “карою” і не розуміють “завищеної” уваги до японської трагедії.

Японія – це сучасна інформаційно розвинута держава, а тому зараз в режимі онлайн, прямо під час розвитку трагедії йде дуже багато якісного інформаційного матеріалу, твіттів, пишуть місцеві блогери… На ВВС телефонують прості японці які гарною англійською мовою розповідають, що вони бачать, хто з їх близьких постраждав. Інформація з Японії йде щільним і доволі якісним потоком. Тому для світу картинка виглядає чіткою, і саме тому: дуже драматичною, близькою, зрозумілою. В потужному російськомовному інформ. середовищі більшість інформації (на фоні розігрітого територіального конфлікту Кремля з Японією) перекручується ідеологічно, доступу до live feed фактично немає. В таких інформаційно ізольованих країнах як Росія існує власне інформаційне поле: відірване і дуже агресивне. Те, що у ці дні мало б робити Росію і її інформаційних сателітів ближчими до світу робить її ще більш ізольованими.

Про феномен новини з Японії сказав опозиційний росіянини В. Шендерович в програмі на Ехо Москви “Особоє мнєніє”. Трагедію в Японії бачать в деталях, в розвитку і тому співчувають японцям набагато більше ніж, скажімо, інформації з розвитку драматичних подій в Лівії, звідки інформаційного матеріалу йде дуже мало.

Ще одна причина задуматися про важливість мати якісні диверсифіковані інформаційні джерела, власний video feed кожній великій чи малій громаді, яка дбає про безпеку своїх громадян в сучасному світі.

Я не дуже добрий кухар, зате вдячний їдок :-) І знаю, що їжу потрібно балансувати. Увесь час їсти, наприклад, лише кашу довго не вийде, організм вимагатиме інших вітамінів, білків, ще якихось хімічних і біологічних елементів. Так і з живленням новинами. Коли довкола стільки панічних новин про грип, захотілося послухати… Адама Каррі. Хто не знає: цей талановитий, яскравий подкастер зокрема дуже категоричний щодо останньої грипозної паніки. Я було викинув його RSS живлення зі своєї стрічки новин, а зараз відшукав його в Ґуґлі, послухав пару випусків його шоу No Agenda, знову насолодився талантом, тонким гумором Адама, ще раз переконався, що панікувати з приводу грипа не потрібно, і,.. думаю, знову приховати його feed, перестати слухати. Радикальний вітамін Adam Сurry вжито за потреби, а далі можна просто отруїтися його максималізмом. Інформація його No Agenda однозначно інформаційно незбалансована. Корисна, гостра, кмітлива, але не для щоденного вжитку.

А хто балансує новини в Україні? Хто цим переймається на рівні індустрії, суспільства? Може у спеціалізованих виданнях, або в блогосфері хтось аналізує наскільки незбалансоване назагал українське інформаційне живлення? Організм здорової людини здатний саморегулювати, балансувати споживання їжи або інформації, а організм суспільства? В США, Канаді, Росії балансуванням переймаються централізовано (в кожній з цих країн по-своєму). А в Україні, інформаційний простір якої, найперше, останні декілька років під постійною атакою російської організованої пропаганди, по-друге, має маргінальну радянську традицію, а тому, по-третє, лише виробляє свою школу журналістики, моніторингом споживання інформації не займається практично ніхто. І я це називаю не більше не менше: Найбільшою чи не Єдиною Справжньою Проблемою України. НЄСПУ… звучить як абривіатура політичної партії though :-) Саме час переключитися, розмякнути в кріслі переглядаючи якесь американське кіно…Сьогодні ж пятниця! Але розмякнути теж вміру.

PS. Сьогоднішнє шоу No Agenda (1 лист 2009) присвячене грипу H1N1. В епізоді Hemorrhagic Flu Outbreak! згадує Адам і про паніку в Україні. Фрагмент нижче любязно наданий UkrainaTV.com

На українських сайтах заголовок “В аварії аеробуса в Нью-Йорку постраждали 78 осіб”
На світових англомовних сайтах заголовки відповідно: “Пассажири врятовані після падіння літака в річку Гудзон” (CBC), “Пілота славлять за диво на Гудзоні” (BBC), “Після падіння все йде добре” (CNN)

У новинах Ут1 почув як київські водії, всі як один говорять, що бензин подешевшав, бо так уряд пообіцяв. У Канаді бензин за останні 2-3 місяці впав у ціні з 110 центів до 79 за літр (ціни на заході Канади), тобто на 28%. Ціни на бензин в усьому світі знижуються і мали знизитися на 20-30%%, тому, що вони так сильно впали на ринку, а не тому, що віце прем”єр Клюєв так пообіцяв. Уряд би мав пишатися справжніми досягненнями на 100 днів, по наближенню до євростандартів, наприклад, а не такими інформаційними іграми.