Відповідь на публікацію 5 людей, які найбільше вплинули на розвиток УАНЕТу в 2010 році. IMHO рейтинг від Watcher.com.ua скоріше презентує людей, які вплинули на розвиток Укрнету як малоцікавого регіонального додатку до доволі специфічного Рунету. Не особливо заперечуючи на мій коментар, автор запропонував мені написати свою пятірку… Позаяк в той момент у мене не було доступу до української клавіатури написав відповідь англійською в порядку в якому імена приходили мені в голову.

On my taste and best knowledge it would be:

- Maxym Savanevsky (Watcher.com.ua, журнал “Життя прекрасне!“) for providing Ukrainian-centric Point Of View to the Web;
- Oleh Shynkarenko for independent, non-mainstream Web/New Media Activism in the UANet (web journalism, indy music and video);
- Lesya Orobets (MP) for Breaking The Ice of Web Ignorance of the Ukrainian elite with her twitts, podcasts;
- texty.org.ua Roman Kulchinsky for innovations and attempts to establish Sustainable Ukrainian Public Web Journalism content;
- Kabi.Net team (or rather moderator Yuri Kouczeriavy) for their Literaturny Podcast, actually for best managed and quality Ukrainian project On The Edge between traditional creativity (literature) and new media (podcasting)

This is what just on top of my head.

Двоє українців розмовляють про українські питання. Один виріс в Україні, другий в Канаді. Один вчився в школі російською, другий англійською. Хоча між містами де вони зараз мешкають відстань майже 4000 км., але Скайп об’єднує їх технічно і українська мова об’єднує їх культурно.

Чому ми перескакуємо з української на англійську, розмовляємо, як кажуть в Канаді, “half-напів”? Найперше так може бути, бо схожим чином розмовляють українці в родинах, в церквах, на відпочинку по всій великий Канаді. По-друге, це спосіб покращити українську і англійську ведучим і слухачам.

В цьому епізоді:
1. 00:00-10:27 Помилка перекладу пана Чалого.
В попередньму випуску ми згадали про цитування О. Чалим канадського прем’єр міністра П’єра Трюдо, яке прозвучало на шоу Ганни Безулик (5 канал, “Я так думаю”, 22.10.2009). Оригінальна фраза Трюдо була дещо неправильно перекладена…

Фрагмент Олександра Чалого на YouTube
Оригінальний ч/б запис виступу П. Трюдо з архівів CBC. … Trudeau was addressing the Press Club in Washington, D.C. (25.03.1969);

2. 10:30-17:45 Інтернет закон N3271.

3. 17:55-21:28 Адреса кирилицею.
Революція в інтернеті – не латинський шрифт дозволили. Тепер можна мати інтернет адресу кирилицею – чи це добре Україні?

Стаття Вивчи англійську сьогодні, щоб користуватися українською завтра

4. 21:28-25:12 Динамо на виїзді.
Два контроверсійні матчи Динамо з прекрасною картинкою: Дніпро-Динамо, Шахтар-Динамо
UkrainaTV.com
www.champion.com.ua

Цей мій коментар відносно гарячої теми, щодо прийняття у першому читанні закону N3271. Скажу відразу: знайомий з реаліями українського Інтернету, я скоріше підтримую цей закон, ніж його заперечую.

Декілька років тому, на сайті одного українського видання я прочитав досить грубий коментар про те, чому українці мають боятися і нелюбити кримських татар. На моє зауваження про можливість попадання цього тексту в міліцію і проблем у автора за розпалювання національної ворожнечи, тамтешня публіка дружньо засміялася, мовляв, «давай – спробуй,.. побачимо, що вони зможуть зробити».

І ось у першому читанні 404 депутати ВР проголосували за посилюючі закон поправки. Дехто з моїх знайомих підписали петицію проти цього. На відміну від більшості тих, що підписалися під петицією, я закон (вірніше зміни до закону) прочитав. Більшість тексту, доволі прозоро і доступно написаного, говорить про боротьбу з дитячою порнографією. А ось і «мясо закону», якого так всі бояться:

“Споживачі телекомунікаційних послуг зобов’язані у разі виявлення в інформаційно-телекомунікаційних системах, в тому числі в мережі інтернет, інформації та даних, пов’язаних з насильством, порнографію, проявами расової і національної нетерпимості та тероризму, пропагандою наркотиків, порушенням прав інтелектуальної власності повідомляти про це провайдерів телекомунікацій і/або правоохоронні органи”

Що тут не так, панове? Та все так. Текст говорить про обмежену кількість тем, яких Закон загалом стосується: насильство, порно, расизм, тероризм, наркотики і інтелектуальна власність. Зауважимо, принагідно, що в тексті немає нічого слизького на кшталт про образу особистості, чиновника, держави. Можна сказати, що Закон стосується лише безпеки суспільства. В принципі, по тексту я заперечень то і не бачив. Зауваження, які я читав, стосуються виключно впровадження закону, а не його букви. На це я хочу сказати таке.

У мене немає сумніву, що будуть помилки, що будуть намагатися скористатися цим законом, щоб створити проблеми якомусь провокаційному журналісту, який пише на тему наркотиків, наприклад. АЛЕ, це все правове поле, панове. А це значить, що у звинуваченого будуть всі наявні права і можливості себе захищати. На відміну від примушених до сексу дітей, від посаджених на іглу, на відміну від затравлених нацистами – у постраждалих від «свавілля міліції» буде можливість себе захищати. Анархія, Укрнет в тому стані як зараз мене не влаштовують ще більше.

99.9% споживачів Інтернет, які листуються, чатяться, ведуть блоги, дивляться сайти для дорослих ніколи не побачать міліціонера в своїх дверях. Але, на моє переконання, більшість користувачів Укрнету (і не лише), вже страждають від агресивного контенту, хакерства і порно які йдуть з України.

Було б чудово, якби українська блогосфера розродилася якимось Кодексом Поведінки україномовного блогера. Нехай декларативним, звісно, нікого не примусиш і непотрібно примушувати. Але бодай прочитати про якийсь колективний розум УкрНету було б корисно. Ось декілька моїх міркувань, щодо етикету українця в Інтернет:

1. Не Йди з Української Сторінки Без Дії, не будьте пасивними відвідувачами. Кожна веб сторінка в УкрНет, яка вам хоч трохи сподобалася має бути нагороджена коментарем, голосом або посиланням на цю статтю. Не сподобалося щось – покритикуйте. Два слова критики це у 1012 разів більше ніж просто ігнор і пасивне відвідування.

2. Боротьба З Оффтопом. Ще донедавна великою вадою УкрНету був оффтоп. Кожна дискусія про тварин чи птахів, про приготування Різдвяної куті закінчувалася заочною перепалкою з українофобами або просто один з одним. Схоже УкрНет переріс це. Але розслаблятися не варто. Краще видалити лівий коментар ніж засмітити оффтопом свою сторінку.  Нікому не потрібна маса слів, цікавить концентрація корисного.

3. Раджу видаляти повідомлення, які містять матюки, дискримінацію і фобії. ІМХО, краще нехай сторінка відрізняється відносним пурітанізмом, ніж він буде ще одним місцем в Мережі куди можна злити нечистоти. Теза “Нехай інші бачать його дурість” не працює в Інтернет – дурість сама по собі вже нікого не цікавить, всі шукають рішення проблем.

4, Нарешті, зробіть УкрНет явищем, упізнайте його обличча. Якщо раптом вам сподобалося щось оригінальне то подайте цьому свою віртуальну руку – проголосуйте, напишіть автору, прорекламуйте у себе в щоденнику привабливо оригінальне. Без такої mutual, товариської підтримки нічого не буде! Ніяки новації не зроблять українців щасливими самі по собі, лише те оригінальне, що ми оберемо посеред іншого на свій смак.

Ось такі мої поради. Інтерактивність одним словом. Інтерактивність це те. що відрізняє Інтернет від телевізора. А тепер покажіть мені, що ми щось винесли з цього уроку. Натисніть на зірочку під цим повідомленням, проголосуйте або прокоментуйте. Виберіть одну зірочку, якщо це все було нудно і непотрібно :-) Пам’ятайте один клік, позитивний чи негативний, проста елементарна дія це набагто більше, набагато соціальніше ніж думка собі на умі. Я переконаний, що якщо 10% українців в Інтернет стане робити те елементарне, що я тут написав, Укрнет стане явищем за пару місяців.