Подкастінг – це Web 2 технологія, це соціальні медіа, а ніяк не додаток до радіо, панове. Вважати його ще одним радіо було б великою помилкою. А якщо це соц медіа, то ні один соц медіа проект не виживає без зворотнього звязку – без коментування. Кидати слово у повітря VS утворювати віртуальні громади – ось в чому гострота питання. Традиційне mass радіо робить саме так: стріляє гарматою по горобцях, але воно масове і тому може собі дозволити такий підхід. Подкастінг, як Веб 2 проект (якщо це не додаток до корпоративного бренду) це адресне звернення і сила його якраз в утворенні віртуальних спільнот які можуть потім перероджуватися у якісь системні речі. Без зворотнього звязку ніякі спільноти не утворюються і соціальний проект втрачає сенс як такий.

Та й сам по собі короткий влучний комент rules. Я помітив, що дуже часто, зокрема тут в Канаді, статті починають читати з коментарів. Це тому, що професійний автор зазвичай має свою agenda, т.зв. “порядок денний” і поміж того, що стаття “продає” часом непросто викопати зерно, а коментарі короткі і б’ють по hot spots, що є у статті.

Колись в 2008-му я написав статтю яка мала досить великий резонанс (53 коментарі!) де пунктом один я написав: “Не Йди з Української Сторінки Без Дії“. Якщо це і почули, то не зрозуміли. Якщо цей сайт накриється одного дня це буде головним чином тому, що не було достатньої зворотньої дії, mutual підтримки. В Інформаційному суспільстві (це де ми насправді живемо зараз) будь що, що не нає системної моральної підтимки не виживає, тим більше Веб 2 проект.

Написано в блозі на www.podcaster.org.ua

Свято 40-річних чоловіків, що щіро вважають Depeche Mode досі звучить сучасно, а зморшки лікуються прогулянками на свіжому повітрі і сексом. Перший VJ MTV, Батько Подкастінгу Адам Каррі після річної перерви повернувся до своїх Щоденних Доробків (Daily Source Code)! Випуск 826 (!), “Радіо ХХІ-го сторічча починається тут!” Мінімум політики (а зовсім без неї у Адама не буває), багато про своє особисте життя, iPod, трохи про програмування. Постійна імпровізація і багато щирості. Адам пише подкаст, а за його спиною якийсь майстер заробляє дірки у стінах його нової квартири в Південній Каліфорнії… До Адама тут була порно студія… Працююча дрель за спиною відніме язик у будь кого біля мікрофона, але не в Адама :-)

До речі, Адам продає свій літак, раптом когось зацікавить…

Я не дуже добрий кухар, зате вдячний їдок :-) І знаю, що їжу потрібно балансувати. Увесь час їсти, наприклад, лише кашу довго не вийде, організм вимагатиме інших вітамінів, білків, ще якихось хімічних і біологічних елементів. Так і з живленням новинами. Коли довкола стільки панічних новин про грип, захотілося послухати… Адама Каррі. Хто не знає: цей талановитий, яскравий подкастер зокрема дуже категоричний щодо останньої грипозної паніки. Я було викинув його RSS живлення зі своєї стрічки новин, а зараз відшукав його в Ґуґлі, послухав пару випусків його шоу No Agenda, знову насолодився талантом, тонким гумором Адама, ще раз переконався, що панікувати з приводу грипа не потрібно, і,.. думаю, знову приховати його feed, перестати слухати. Радикальний вітамін Adam Сurry вжито за потреби, а далі можна просто отруїтися його максималізмом. Інформація його No Agenda однозначно інформаційно незбалансована. Корисна, гостра, кмітлива, але не для щоденного вжитку.

А хто балансує новини в Україні? Хто цим переймається на рівні індустрії, суспільства? Може у спеціалізованих виданнях, або в блогосфері хтось аналізує наскільки незбалансоване назагал українське інформаційне живлення? Організм здорової людини здатний саморегулювати, балансувати споживання їжи або інформації, а організм суспільства? В США, Канаді, Росії балансуванням переймаються централізовано (в кожній з цих країн по-своєму). А в Україні, інформаційний простір якої, найперше, останні декілька років під постійною атакою російської організованої пропаганди, по-друге, має маргінальну радянську традицію, а тому, по-третє, лише виробляє свою школу журналістики, моніторингом споживання інформації не займається практично ніхто. І я це називаю не більше не менше: Найбільшою чи не Єдиною Справжньою Проблемою України. НЄСПУ… звучить як абривіатура політичної партії though :-) Саме час переключитися, розмякнути в кріслі переглядаючи якесь американське кіно…Сьогодні ж пятниця! Але розмякнути теж вміру.

PS. Сьогоднішнє шоу No Agenda (1 лист 2009) присвячене грипу H1N1. В епізоді Hemorrhagic Flu Outbreak! згадує Адам і про паніку в Україні. Фрагмент нижче любязно наданий UkrainaTV.com