Я вже давно з подивом спостерігаю за дивними, антицивілізаційними процесами в Європі. Вважаючи себе великою мірою європейцем за вподобаннями, смаком і походженням, я помічаю, що перестаю розуміти Європу… Можливо це тому, що я живу за океаном, а можливо тому, що Європа зраджує саму себе, свої ідеали.

Спочатку була ейфорія від об’єднання і безумовного посилення Європи. Аж ось це об’єднання почало демонструвати свою хворобливість у толеруванні того, що сама ж пройшла у 30-40-хх роках минулого сторічча: агресії, аннексій територій, зон впливу і підкилимних угод.

Вершина цинічності і подвійних стандартів сталася сьогодні. Визнавши, що Рocійська Федерація цілковито (!) не виконує своїх зобовязань щодо врегулювання наслідків війни (!!) в Грузії. Визнавши, що російська делегація відверто заперечує наміри виконувати ці зобов’язання, ПАРЕ всеж примудрилася _ніяким чином_ не покарати російську делегацію за це. Я колись вважав, що в такому терпінні “мудрість Європи”, що таким чином вона просто тримає удар, щоб не погіршити сутацію. Можливо саме так предстаники ФРН і інших напрочуд лояльних до “пошуку себе Рocією” європейських еліт все це і пояснюють. Але ми ось щойно відзначали 70-річча Пакту Молотова-Рібентропа і Мюнхенської змови – тоді теж толерували те саме і тим самим пояснювали агресію Німеччини, що “відроджувалася”.

За останні роки 3-4 для мене особисто Франція, Італія і ФРН перестали існувати на туристичній мапі Європи. Мені вони не цікаві, а їх вибір мене лякає. Я не можу ніяк пояснити їх анти-українські кроки в ЄС і НАТО, і заяви їх еліт. А те, що я не можу пояснити того я боюся.

На щастя для України і цивілізованої спільноти на відміну від 1939-го світ сьогодні глобальний. І те, що ФРН або Росія територіально у три рази ближча до України ніж США і Канада вже мало що означає. У України є справжні друзі і стабільні партнери в Європі і за океаном: є Прибалтика з Польщею, є Північна Європа і Велика Британія, є США і Канада. Нажаль ці країни не є визначальними в ЄС, хоча і задніх тут не пасуть. На їх підтримку в цьому глобальному світі і надія.

За останні два роки економічне співробітництва між Україною і Канадою продемонструвало зріст на 400%. Щодо історичної прихильності канадського і американського суспільства до України взагалі окрема розмова. Ось де живуть і працюють справжні друзі України :-)