Щоби вам поставили памятник в Україні, потрібно, щоб призвище було тихим і мирним. До такого висновку я остаточно дійшов прочитавши, що в Донбассі, наприклад, шанують місцевого українського націоналіста Олексу Тихого, а його товариша, правозахисника шестидисятника Василя Стуса земляки цураються. Далі те саме з Степаном Бандерою, яким росіяни хіба що дітей не лякають, хоча той, цілком можливо, ніколи в житті росіян і не бачив, а активно боровся проти влади поляків і німців. Те саме з богобоязним православним Іваном Мазепою, колишнім редактором московського журналу Симоном Петлюрою – їх “провина” перед рускім міром хіба що в гучних призвищах. Саме з них (з їх імен) майстри імперської, радянської і пост-радянської пропаганди зробили жупелів українофобії, хоча більшість реальних діячів українського визвольного руху від Петра Сагайдачного до Донцова, Грушевського і Корчинського викликають симпатії русофілів.

Gone With The Wind
Один освічений канадець дізнавшись, що я з України почав з захопленням розповідати про Антона Чехова, про його могилу в Криму, про граційну витонченість персонажів його творів. Я цілком погоджувався та наприкинці додав: But they are all gone with the wind, like the Southern elites after the Civil War in USA. Чоловік посміхнувся і сказав тихо щось на кшталт: “О, я знаю, хто там заправляє зараз”.

А ще він мені розповів про історію Криму і здивувався звідки там стільки російського націоналізму. Моя коротка відповідь “Crimea was a popular destination for soviet military officers’ retirement” цілковито задовольнила його інтерес.

After listening one full of stereotyping interview at BBC on Ukrainian subjects I’ve come out with next…

Myth 1. “Ukraine is divided between its West and East”
There is no “Western Ukraine” since Jan 22 1918 when national unity was proclaimed and Western Ukrainian People Republic has been self dismissed. I’d rather call those towns in Galicia or Volyn as West of Ukraine (but not “Western Ukraine“). There is NO deep ethnic, religion or historical difference between all those different regions – big majority all around Ukraine are Christians Orthodox (Byzantine/Greek Catholic traditions). All Eastern Slavs are counting their history from Kyivian Rus. This is anything else than a natural regional difference explored in every big country in Europe (North vs South in UK, West vs East in Germany, etc). Ukrainians say: “There is rather twenty two of Ukraines than two”

Myth 2. “Ukraine has major ethnic Russian population conflicting with ethnic Ukrainian”
Some 17% of Ukrainians proclaim themselves as ethnic Russians. Just for comparison such EU members exUSSR states as Latvia and Estonia have 29% and 26% of ethnic Russians respectively. Ethnic Russians are rather loyal, respected and productive members of modern Ukrainian society. Unlike politically marginal, but very loud in media Russian nationalists whose political movements are marginal in Ukraine gathering less then 3% on national elections

Myth 3. “There is conquering between “post orange democrats” as well between majority and opposition in Ukraine slowing down national development”
Ukraine is fast growing market since 2001 showing up 6-11% GDP every year since (update: this is before the global 2009 downturn). Open political disputes between so called “democratic allies” is just the way how Ukrainian democracy works – a new political tradition of vibrant Ukrainian society. Look at fighting of well dressed Ukrainian MPs – they are smiling to each other even fighting :-) they are partners in national interests and contacting each other it is rather new parliament tradition. If you are looking for real fight – check South Korea’s MPs fighting, this is really bloody.

Myth 4. “Ukrainians and Russians are all the same”
Well Ukrainians, Russians, Poles, Slovaks, Serbs, Slovens all coming from Slavic tribes. Big difference will be explored should you research about self governance of those nations. Every state created by residents of territories composing modern Ukraine was Europe oriented and often democratic (9-12 c, 15-17c, 1918, 1991).

Myth 5. “Euro Cup 2012 in Ukraine is doubted”
According to Head of Organizational Committee in Ukraine and UEFA Executive Member Hryhoriy Surkis “Euro 2012 in Ukraine not questionable at all. Challenge only to make it best cup ever” As soon as Ukrainians are famous construction workers and engineers to update infrastructure for the cup is just a “peace of cake”. Success of Eurovision 2005 in Kyiv might be a proof of capability

Остап Кривдик, для УП 
 

Вчора десь на YouTube натрапив на фільм про Одесу. Досить цікаво зроблено, до речі самими одесситами. Так ось там один чоловік знавець Одеси, дослідник історії міста, цікаво зауважив приблизно наступне:

Імідж міста Одесси ціленаправлено творили. Наприклад О.Пушкін писав про Одессу просто набравши скопом все, що було відомо в той час про це місто і поклавши це на вірши. Сучасною мовою кажучи, (працівник депаратменту пропаганди імперії) Пушкін запустив пошук по Гуглю на слово “Odessa” і все, що знайшов, переклав на російську і заплів у свої геніальні віршовані рядки.

І ось, незабаром, місто отримало все, що невистачало цьому краю: інвестиції, власну еліту, туристів,.. Тобто спочатку було слово, креативний штучний імпульс (зі столиці), а вже потім регіон зацвів, задзвенів голосами новонароджених дітей і загудів гудками заводів. Це ще раз до моєї ідеї штучного творення еліт і концепції російського журналіста Доренка про рушійну силу міфотворчості у східних слов’ян. Наразі в Україні (і, здається вже лише в Україні) панує депресивний антикреатив, який руйнує. І ніяки економічні успіхи не допоможуть покращити народжуваність українців, допоки ми не роздущимо гідру української інформаційної депресивності.

Crossposed to lj user=”warondepression”