1. В сучасному глобальному світі зручно мати свій, локалізований і гармонійний культурно-економічний кластер;

Приклад: франкомовні університету в Квебеку пропонують програми загострені під місцевий специфічний ринок, під особливості попиту і пропозиції в Монреалі напр. Набір телепрограм і навіть оформлення телаканалів на франко-канадському ТБ специфічне у відповідності до запитів франкомовних громад. Місцеві англомовні навч. заклади і медіа не мають таких особливостей.

2. Власна мова це зручний інструмент утворення локалізованих проектів на місцевості (оптимізація інвентарю магазину, пропозиції турфірми) і розподілених (ел. магазини), легке отримання і утримання споживачів нового продукту.

Приклад: Спеціалізовані китайські, грецькі, польські магазинчики по всьому світі: Спеціалізовані турфірми, які пропонують національно орієнтовані ексклюзиви у певних напрямках.

3. Власна мова в демократичному суспільстві це сильний безпековий фактор для місцевих громад. Мовний барєр в цьому випадку натурально захищає від зовнішнього вторгнення в життя громади, родини, є природнім бампером від поширених в сучасному інформаційому світі соціальних і культурних потрясінь.

Приклад: відносини франко-канадців, україно-канадців з індіанцями складалися інакше, успішніше ніж у англо-канадців. Українські потрясіння 1991 і 2004-го років виявилися винятково мирними

PS. З наступаючим 20-річчам незалежності, при нагоді
PSS. Наступним разом напишу “Навіщо світу міжнародна англійська мова”

The history of Canada and Quebec in Ukrainain from

У той літній день 1960 року тисячі громадян провінції зробили свій вибір: Ліберальна партія Квебеку під керівництвом Жана Лесажа прийшла до влади. Її гаслом було: “Час для змін”. Слід зазначити, що у ті часи на виборчі дільниці приходили з бейсбольними бітами. Що виборців часто намагалися залякати, або підкупити. Що тиск з боку “Національного союзу” – партії покійного Дюплессі – був колосальний. І те, що ліберали всеж-таки виграли, каже багато…

Всім рекомендую прочитати останні публікації про історію Канади і провінції Квебек. Те, як Vent пише про історію України, Канади, Квебку, Куби,.. це завжди геніально і завжди сучасно.

Рідко заходжу тепер на квебекські телеканали, щоб не забути французську мову дивлюся TV5. Але коли всеж заходжу на квебекські ТБ канали все дивуюся їх addition aux nouveaux media хмм… інфікованістю мультимедіа, я б переклав так.

З захопленням спостерігаю, як ця молода (квебекська) нація відноситься до мультимедіа і Інтернет. Це виглядає штучно: старенькі панянки з губами у зморшках від молитв і календарями забору сміття на старих холодильниках платять за газ через Інтернет і купують щось для своїх котів на Еbay… Мер містечка з порепаними від морозу і дефіциту місцевого бюджету дорогами, але з гелевою зачіскою говорить про проблеми підлітків, які щось там надивилися в Інтернет і тепер з ними важко… Я б не повірив у таку мультимедіа просунутість квебекуа, аби сам не бачив розетки швидкісного інтернету у їдальнях і не користувався WiFi у кав”ярнях Монреаля. А ще тисячі коледжей, які випускають сотні тисяч дизайнерів і мультимедіа програмістів. А ще хмарочос Cite du Multimedia a Monrteal, про який говорять у Монреалі, як про храм… І, увага, все це на шалених державних субсідіях, найчастіше у борг – держава, провінція Квебек бере у борг і генерує ці тисячі студентів, ці стоси соціальних буклетів, які зривають дах кислотними кольорами і дорогим папером…

Через 200 років, можливо, не буде багатьох народів, не стане тисячелітніх країн, а от Квеебек буде.

Використання розмовного суржику не є проблемою, ІМХО. Мільярди людей розмовляють суржиками у світі і це ніяк не заважає їм розвиватися і конкурувати. Інша справа легітимізація письмового суржика, тут питання. Хоча у Квебеку вплив жоалю (суржику) на офіційну французську мову цієї автономної провінції величезний.

Усім українським патріотам занести цю ланку у Вибране. Ось так Квебек став майже цілком реально франкомовною провінцією Канади за якихось 30 років, і це після 200-х річного панування англійської мови, як офіційної. I це поблизу Нью Йорку, Торонто, з їх блискучою англомовною культурою, і це за умови жорсткого неприйняття французської мільйоном впливових англомовних родин… Вчитися і вчитися у Квебеку. … І у простих квебекчан.

До проблем двомовного суспільства…

У мене є знайомий, колега, канадієць з іменем Жан-Клод, родом з Монреалю. На його лаптопі синій прапор Квебеку, він молодий, енергійний і сучасний: грає в рок групі, дотримується дієти… Сьогодні він мене шокував. Так в розмові він сказав несподівано: “Нічого не говори мені про Західний Монреаль, добре? Нічого там не цікавить.” Я здивувався: “Як так? Цеж пів міста! Ти ж монреалець! Там же стільки чудових місць!” Я сам прожив більше року якраз на заході від вулиці Сан-Лоран, а рік на схід. Обидві частина міста милі і прекрасні. Знав, що західна частина майже офіційно вважається англомовною, хоча і там вже живе високий відсоток франкофонів. Але ніколи не міг збагнути, що це настільки актуально… “Я був на заході міста лише декілька разів у житті, випадково. Це англо Монтреаль, мене він не цікавить.” продовжив корінний монтреалець. При цьому розмова була англійською мовою і мова не про обмежену людину, а про найсучаснішу, прогресивну… Я знаю про мовне протистояння у Монреалі, але щоб такі як Жан-Клод не перетинали вулицю Сан-Лоран!.. Я шокований.

Про це треба знати – двомовні міста, будь де в світі, навіть такі прогресивні і інтернаціональні, як Монтреаль, рано чи пізно народжують таких, хто не хоче перетинати вулицю на межі сусідньої громади.

Україна не має канадійської історії, Україна має зберегти українську, як єдину державну.