Сінгапур – одна з небагатьох країн світу, що “з третього світу перейшла відразу у перший”. Прочитати про Сінгапур і ознайомитися з біографією її лідера скоро можна буде українською на Вікіпедії (я зроблю, обіцяю). Поки що декілька фактів з англомовної Вікі:

– Сінгапур став незележним 9 серпня 1965-го року, коли цей край вигнали (!) з Малазійської федерації, як безперспективний і етнічно нестабільний. На фото обличча Лі Кван Джу під час проголошення незалежності Сінгапура – прем’єр міністр республіки Сінгапур і її майбутній національний лідер майже плакав від горя, сприймаючи незалежність як поразку власних ідеалів;

- В країні чотири офіційних мови: англійська, китайська, малазійська і тамільська. Але англійська мова домінує в Сінгапурі всюди – від бізнесу до державних установ. Випускники китайськомовного університету мають проблеми з працевлаштуванням. Домінування англійської мови вважається ключовим елементом сінгапурського економічного дива;

- У 1959-му на чолі цієї країни стала команда молодих сінгапурців – переважно випускників вишів Англії. Лідер Лі Кван Ю (Lee Kuan Yew) закінчив англійський Кембрідж. Англійську від добре знав ще зі школи. Під час японської окупації Сінгапуру майбутній лідер нації працював на окупантів японців, редагуючи їх англомовну пропаганду

- Ставка відразу була зроблена на залучення іноземного капіталу і інвестицій. Було створені найкращі в регіоні умови для інвестицій

- В Сінгапурі немає жодних природних багатств, власних родовищ, імпортується навіть пісок для будівництва. Разом з тим в країні один з найвищих рівнів життя в світі.

PS. Я не знаю з якої радянської енциклопедії переписана стаття на українській Вікі станом на сьогодні… Спробую розбавити її тим, що при Сингапур знають на Заході.

Поздоровляю всіх українців з 100 000+ статей в українській Вікі! Це насправді грандіозно, українці попали в еліту цього суперпопулярного глобального проекту. Я б дав державний орден тим, хто доклався до такого успіху. Тим більше, що у української Вікі є яскраві лідери на фоні загальної невисокої активності українців. Я обнімаю кожного з них – тисячників української Вікіпедії. Особисто я вже більше року маю значок “Сотня редагувань”, яким також пишаюся. Поздоровляю!

А ще сьогодні з 20:00-21:00 Година Планети (Earth Hour). Всіх закликають вимкнути електрику в своїй квартирі на годину, що в глобальних масштабах може мати екологічний ефект. Ще більший ефект, як на мене, в успіху колективного розуму цієї планети. На сайті канадійського телеканалу CBC люди пропонують перетворити цей час у романтичний момент і провести його за келихом вина з приємною людиною. Приєднуйтесь.

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перескакування між мовами —лінгвістичний феномен переходу від однієї мови на іншу і назад під час розмови носіїв двох мов.

Раніше вважалося, що перескакування між мовами не підпадає під семантичні правила. Деякі лінгвісти не згодні з цим. Одна група лінгвістів вважає, що перескакування між мовами є скоріше лексичною необхідністю певних груп носіїв декількох мов. Інші дослідники дотримується думки, що п.м.м. це стала форма спілкування, яка залежить від того де і між кім відбувається розмова.

У світі відомі багато прикладів феномену перескакування між мовами.

Родини імігрантів перескакують з рідної мови на мову нового середовища туди і назад у повсякденному спілкуванні. Наприклад перша і друга хвилі імігрантів до Франції з Північної Африки, Тунісу і Алжиру.

У США які мають велику іспаномовну громаду спостерігається перескакування між англійською і іспанською мовами. Цей феномен отримав назву Спангліш. В Сінгапурі багатомовне середовище розмовляє на так зв. Сінгліш, мішанині англійськох і мови мандарин. Поширене перескакування між мовами і російських татар, особливо тих, які мешкають в місті.

Інший зразок цього феномену це перескакування між англійською і французськими мовами у Канаді, де феномен отримав назву Франглє. Якщо просте населення провінції Квебек, Нью Бронзуік попросто мішає мови, називаючи цей феномен жоаль, то канадійські політики і чиновники федерального рівня використовують франглє умисно, щоб підкреслити свою двомовність. Франглє і жоаль скоріш потрібно розглядати як два споріднених але різних мовних феномени.

Схожим чином в сучасній Україні можна говорити про два схожих явища: перескакування між мовами і перемішування мов. Політики і ведучі шоу телепрограм широко використовують саме перескакування між мовами (між українською і російською), що вважається виявом політкоректності і поваги до українського глядача. Прості українці, особливо поза великими містами довільно перемішують ці дві мови, що утворює особливі діалекти і широко відомо під назвою суржик. Хоча суржик має глибоке історичне коріння і часто перемішаний з оригінальними місцевими діалектами він вважається неграмотною мовою в Україні.

Як різницю між перескакуванням між мовами і перемішуванням мов можна взяти частоту перемішування. Як у Канаді так і в Україні перескакування між мовами відбувається здебільшого між фразами або між реченнями. Тоді коли жоаль і суржик мішає слова у середині одного речення.

Українці Канади жартома називають цей феномен перескакування між українською і англійськими мовами half-навпіл (халф-навпіл). Приклад діалогу українців в Канаді: “- So, how are you doing Наталя?” “- Not bad Marta. Just came back з недільної служби у церкві.”

Категорія: Мовознавство