За коротку історію мого радіо шоу 4X мені вже неодноразово доводилося чути і відчувати розчарування моїх шановних гостей стилем нашої розмови. Мій останній гість, відомий блогер і талановитий музикант Олег Шинкаренко (#16) не приховував свого роздратування тим, що я перебивав і не дав йому, таким чином висловити свої думки до кінця. Інший гість виглядав роздратовним, коли я жорстко висловився маючи свою точку зору. При тому, що я не втомлююся повторювати в ефірі, що думка гостей набагато більш компетентна ніж моя, але я завжди маю право на свої п’ять копійок. І ось що ще…

Володіючи англійською я маю привілей слухати найкращих журналістів і подкастерів в світі. Розуміючи французьку я маю привілей і задоволення слухати найкращі в світі розмовні шоу. Якщо гість в студію не може вхопити віжжі в свої руки, витримати темп і напір, то не провина ведучого (втім і не обовязок гостя). Але… Круті елітні українці приходять в московські студії і їх там розмазують за 10 хвилин (за рідким виключенням) по стіні. В американських і німецьких студіях на розмірно повзаючого по коморам свого світогляду президента Ющенка журналісти дивилися, як на інопланетянина в тілі Біла Клінтона. Я досить цього надивився, мені хочеться робити шоу для сучасних і сильних українців. Тих, які перебудовуються, швидко адаптуються і разом з тим залишаються собою. Віталій Портніков (#13) під час інтерв’ю взяв і пару разів мене просто перевернув в повітрі, Андрій Сміян (#14, #15) швидко пристосувався до темпу і стилю – хоча ці двоє професійні журналісти, звісно… Вікторія (#12), що працює маркетинг менеджером в мережевому супермаркеті Метро в Полтаві просто на очах підняла темп і навіть змінила акцент мови (!) підлаштувавшись під темп нашої розмови і під стандарти нашого радіокасту. Дякую за це, при нагоді. Дякую всім, хто з розумінням ставиться до недосконалості радіо аматора, до суб’єктивізму (авторськості) мого проекту. В усякому разі… критичний коментар завжди краще ніж відсутність коментарю, так само, як суперечка українців завжди краще ніж тиша в ефірі.

Сьогодні у мене відбулася цікава коротенька дискусія з колегою на роботі. Вона сказала:

- Ось я вчила багато років в школі французьку, отримувала гарні оцінки, а розмовляти практично не можу. Ти вивчив мову за рік-два і дивись, можеш розмовляти. Певно у тебе талант до вивчення мов.

– Навряд чи… – сумно заперечив я, і несподівано для самого себе сказав - Просто в нашому мозку бігає електичний струм… Чим більше напруження викликає в тебе мовний момент, чим більший стрес – тим більше струм, тим глибше мова прописується в твоїй голові. Після того, як я рік працював в call center відповідаючи роззлюченим клієнтам французькою мовою, як перестати плакати і самому поладнати свій компютер… Я пропалив собі в голові стільки глибоких доріжок цією мовою! Мені навіть жахи снилися французькою в автобусі після чергового late shift ! :-)

Ми розсміялися :-) А я собі зайвий раз довів, що писати блог, подкасти, вести в прямому ефірі радіопрограму (такий стрес!) – відмінний спосіб глибоко засвоїти мову.

Глобалізація це реальність. Хто цього не розуміє сьогодні ризикує втратити багато. Сьогодні впливовий і успіший вже завтра може прокинутися нікому не цікавим маргіналом. І навпаки. Тенденції змінюються з експоненційною швидкістю. Мені здається в Україні цього назагал не розуміють і я не бачу жодної прогресивної укр. організації, яка б розмовляла з суспільством про проблематику глобалізації і світу, що так швидко прогресує.

Шлапак прогнозує створення зони вільної торгівлі з ЄС до квітня 2010-го – це свіжа стаття в Економічній Правді. Реально в Україні багато людей розуміє, що це означає? Означає це, що вам буде все одно куди продавати продукт вашої поліграфічної агенції зі штатом у два чоловіка або картоплю, яку ви накопали на власному городі. Приїде авто з албанськими номерами і водій в забризьканіій дорожній курточці скаже ламаною мовою: “Do you have some potato to sell?”

А ви, ваша фірма готова до вільної торговлі з ЄС? У мене таке враження, що в Україні практично ніхто не розуміє, що зі вступом в СОТ, а пізніше з утворенням зони вільної торгівлі з ЄС почнуться зовсім інші справи. Вірніше розуміють це лише великі індустріальні компанії, а от за порогом їх офісів з охороною в білих краватках цього не розуміє ніхто. Ні найвищі чиновники українські не розуміють, як близько підібрався великий глобальний світ до України, ні студенти, ніхто.

Коли я чую, як важко, як синтетично розмовляють вчителі англійської мови з України, коли я бачу, що український президент не робить найменших зусиль, щоб сказати Бушу просто ввічі англійською мовою своє українське: “Do you know George what Ukraine really is?”, я розумію, що ніхто в вус не дує, щоб стати успішними в сучасному світі. Я вже думаю, чи не розпочати вести свої подкасти своєю ще сирою англійською, бо ж хоч щось потрібно робити, щоб українці опанували єдину насправді інтернаціональну мову. Я не хочу робити цього англійською, просто тому, що довкола мене і так забагато цієї мови. Але я б з задоволенням підтримав тих, хто почне вести англомовний журнал з України.

Анатолієм Лютюк, голова Українського народного центру в Естонії. В інтерв’ю проекту Великі Українці.

… Не треба говорити, які москалі погані, а ми добрі. Просто треба показати, чого ми самі варті. І вони побачать, що Україна унікальна. Це все, більше нічого не потрібно.

Станіслав | 23.12.2007 06:52

Я себе українізував. Все те, що українська мені поки що не може дати дає з лишком англійська. Я маю на увазі ВСЕ. Книги, кіно, англомовний Інтернет вібрує знанням і енергією прогресу. В світі сьогодні немає нічого більш досконалого ніж англомовна поп музика, європейська класична, американське кіно, світова наука – все доступне англійською мовою.

 

Все це раніше мені було доступно лише через інтерфейс російської мови. Вся класика, все сучасне, вся світова наука і техніка були можливими лише через букву “ы”. І все б нічого але володарі цієї букви знаходяться у перманентному конфлікті з буквами інших алфавітів. В тому числі очевидно з буквою “Ї”. Нажаль це все так далеко від милої українцю гармонії, що довелося шукати шляхи не співіснування, а вирішення проблеми.

Опанувавши спочатку французьку, а потім англійську не перестаю дивуватися: скільки радянської класики, музичної, літературної є на ділі перекладами! Хтось дуже кмітливий в СРСР вкладав у талановитих перекладачів… Настав час бути кмітливими нам. Сучасній людині, будвельнику Громадянського Суспільства не потрібні перекладачі, якщо національна мова не дає виходу на потрібні ресурси – вивчи інтернаціональну. Зрозумій, що сьогодні вибір є.

Мій особистий досвід і вибір – англійська мова як інтернаціональна. Люблю французькі теле і радіо дискусії, люблю перегорнути Доствоєвського, Блока, Маяковського але англійська це дійсно єдина насправді інтернаціональна мова сьогодні. Чудова новина для українців – сучасний англійський світ і без того винятково толерантний (чи не це секрет їх глобального успіху?) ще й безперечний партнер України і українства сьогодні. Так як румуни є членами світової франкофонії і йдуть у світ під відвертим протекторатом Франції, так само легко українські організації за кордоном, в еміграції легко знаходили і знаходять підтримку в країнах Британської Співдружності.

Доля української мови в руках кожного українця. Успіх або неуспіх цієї мови є успіхом або поразкою всього українства, а значить виграшем або програшем демократії у всьому східно-слов’янського світу. Українська мова варта переживань. Так само переживають за свою мову словаки, чехи, поляки, словени, хорвати… Але ніхто у цілому світі не ставить бізнес і економіку цілої країни у залежність від мови. Тому вся Європа, весь діловий світ знає поруч з єдиною рідною мовою єдину насправді інтернаціональну – англійську. І не потрібно себе обманювати, що це не обов’язково.

Російський президент виступає англійською мовою. Втім нічого дивного.
Український президент англійською мовою не виступає. Дивний.

Кожен раз коли ви відвідуєте інтернет сторінку яка має маркетинговий аналіз (як напр. має вмонтований Google Analytics або яка має будь якій інший аналіз мета заголовків) данні установки вашого браузера Tools/Internet Options/Languages кладуться до бази данних і… потім маркетологи на основі цієї статистики відвідувачів вирішують якою мовою робити веб сторінки, проводити рекламні компанії і т.п.

Тож, якщо у вас в Tools/Internet Options/Languages не стоїть “Українська” то ви враховуєтесь у мережі Інтернет, скоріш за все як російськомовна або англомовна людина. Перевірте.

…На мою україномовну сторінку заходить таким (помилковим) чином відвідувачі у пропорції 7 російськомовних до 2 україномовних. Що не може бути схоже на реальну картину. Просто у людей стоять неправильні установки в Tools/Internet Options/Languages.

Усім українським патріотам занести цю ланку у Вибране. Ось так Квебек став майже цілком реально франкомовною провінцією Канади за якихось 30 років, і це після 200-х річного панування англійської мови, як офіційної. I це поблизу Нью Йорку, Торонто, з їх блискучою англомовною культурою, і це за умови жорсткого неприйняття французської мільйоном впливових англомовних родин… Вчитися і вчитися у Квебеку. … І у простих квебекчан.