Цей звір ще мало знайомий українцям, але оcь тут в пост-протестантському світі де до брутального протесту не просто звикли, а й встигли виробити до його відразу – протест позитивний в моді. Аж до таких от рожевих його форм. Ванкуверські студенти, що вимагали здешевлення проїзду міським транспортом (звичайний місячний проїздний тут коштує до 171 дол/міс) своїми руками виготовили рожевий торт і шоколадні сердечка і відіслали прем’єру провінції Гордону Брауну і провінційному міністру транспорту, також декілька дюжин креативних відео кліпів на YouTube (стаття в ванкуверському таблоїді Метро). “Ми хотіли провести дійсно ПОЗИТИВНУ кампанію, що дійшла б до уряду і призвела до бажаного прогресу”. “Потрібно було діяти якось інакше, щоб уряд звернув на нас увагу” – говорить голова провінційного союзу студентів.
Результат? Міністр транспорту у захваті від креативного підходу, почуває себе боржником перед протестантами: “Я думаю це доречно, коли це зроблено в креативний і дотепний спосіб”, уряд провінції (не дивлячись на купу бюджетних дірок, особливо в цьому олімпійському році) збирається затвердити нові тарифи для студентів (30 дол/міс) до вересня цього року.
Які переваги “злих” протестів над такими “рожевими”? Медіа розголос приблизно однаковий, всі задоволені – ніяка сторона не почуває себе програвшою, не підтримати таку кмітливу акцію це взагалі виглядає, як ознака паганого смаку… Звісно, це радше протестний екстрім і більшість сучасних протестних форм на Заході десь посередині між панківського жбурляння камінюк і посиланням рожевих тістечок.
Офіційний сайт протестної акції One Pass Now виконаний в рожевих кольорах.
Один з десятків саморобних відеокліпів розміщених студентами на YouTube:
Схожі публікації:
- Не знайдено


June 12th, 2010 at 01:22
Для позитивних протестів необхідна адекватна влада і не рабське суспільство. Раби здатні лише на дві сильні емоції ненависть та подобострастіє (укр. відповідник не знайшов, трохи обнадіює)
June 12th, 2010 at 19:39
1) В цілому погоджуюся, лише я не бачу особливих механізмів, які гарантують адекватність навіть конкурентно обраної демократичної влади. Як не існує і чіткого розділу між суспільством “рабським” і “вільним”. 2) Зате в українській мові є слово “урядування”, якого немає в деяких інших мовах, що приємно і важливо :-)