Це те, що запамяталося з репортажу на американському державному радіо. Наведені цитати перекладені на слух з англомовного аудіофрагменту і тому вони не дослівні.
“(Диктор)Російські націоналісти палять українські книги в Криму… Перехід влади у Києві надихає російських націоналістів і лякає українців…”
“(Севастопольський депутат)Ми будемо палити ще більше таких книг… це фашистські книги… вони розділяють український і російський народ…”
“(Диктор)Міністр освіти Табачник, зокрема, заявляв, що об’єднання заході і сходу України було помилкою…”
“Нас намагаються розділити політики” – активіст за відставку міністра Табачника зі Львова.
“(Ректор університета)Якщо хтось захотів би позбавити українців свободи слова, яка у них зараз є, то у нього були б серйозні проблеми…”
“Більше 800 чоловік увійшли в Facebook в групу, що виступає за відставку міністра Табачника…”
PS. Оригінал можна послухати і прочитати мовою оригінала на сайті Voice Of America.
March 20th, 2010 at 01:07
А чому ти власне проти розділення України на Східну і Західну?
Абсолютно ж різний менталітет, так би всі отримали своє.
March 20th, 2010 at 01:24
Роман, я думаю ти шуткуєш. Найперше це розєднання набагато більш болючій процес ніж просто наведення ладу в цьому цілком інформаційно-освітньому питанні. Чернігівщина, це Схід чи Захід? Ні, це і не перше, і не друге,.. так як і вся Україна. Особисто я ніколи не бачив різниці, не бачив в Україні ні зсередини, ні зовні ніяких таких двох частин. Ніколи не було ніяких культурно етнічних проблем ні в Одесі, ні у Львові, ні в Харкові, ні в Сімферополі… всюди я міг говорити українською без проблем. “Україн не дві, а, скоріше, двадцять дві” сказав хтось розумний. Якщо ти хочеш побачити що таке різний менталітет, то проїдь з Квебеку до Альберти, з Техасу до Нью Джерсі,.. та просто на метро з району Вестмонт в Монреалі до району Монреаль Норд – ти такої різниці ніколи не зустрічав в Україні, повір мені. Що вже казати про різницю між південною Італією і північною, між півд. Францією і південною…. На ток шоу у Франції практично немає нікого з півдня Франції, тоді коли на українських гаряче дискутують кримські лідери. Так, вони шокують, але вони принаймні ведуть діалог, не маргіналізовані. Це дуже важливо.
В Інтернеті знайдеш мапи “культурного розділу ” Великої Британії з чітким кордоном з точністю до містечок. В Україні нічого подібного немає. Посеред одещини і харківщини сторччами стоять україномовні містечка і села, а під Львовм російськомовний Почаїв,.. Ця тема про націоналізм, про його збудження на різких поворотах історії, про його бридкі форми, а не про державний суверинітет. Попереджаю – я буду видаляти коментарі у продовження розмови про цілісність держави – не на моєму журналі.
March 20th, 2010 at 12:10
Я б хотів, що б світі було не 250 держав, а 25 000. Чим більше держав, тим меньше в них тоталітарних настроїв, тим більше можливостей для вибору місця проживання, тим сильніша міжнародна співпраця.
Тому я за розділ України не як України, а як просто ще однієї великої держави, тим більше не дуже однородної.
March 20th, 2010 at 12:13
Ага, тепер більш зрозуміло, Роман. Так до цього все і йде. Ти говориш про реальну участь у урядуванні громад, а це і є сутність громадянського суспільства в глобальному світі. Так і буде. 25000 потужних громад, в пірамідальній системі урядування.