Впевнений, що цей прецендент стане класичним і вже за пару місяців студенти будуть ритися в бібліотеках у пошуку “Google China 2010 Case”. Історія така: Гугл звинуватив уряд Китаю в тому, що звідти на його сервери була здійснена потужна хакерська атака з метою отримати доступ на скриньки китайців, які мають опозиційні погляди. Терпець йому увірвався і крім протесту Гугл заявив, що не бажає більше цензурувати доступ китайців до своїх пошукових потужностей. На цю кориду між двума гігантами: бізнесу і геополітики, у світі дивилися з цікавістю, аж допоки у справу не втрутилася держсекретар США пані Гілларі Клінтон. Безкомпромісна заява примусила уряди геополітично стурбованих країн вишикуватися у бойові ряди.
Саме на цьому факті, що уряд США втрутився на підтримку ліберальної позиції свого бізнес гіганта, наголошують більшість експертів і дозвонювачів в студії в останній програмі ВВС “World Have Your Say“. Останній випуск цієї передачі (25.01.2009, можна завантажити mp3) цілковито присвяченій конфлікту. Взірцева журналістика від BBC дозволила висловлюватися всім найпоширенішим думкам з усього світу:
Проти Гугл: “Якщо ви входите на ринок якоїсь країни – приймайте його правила гри”, так, зокрема, наголошувала пані професор китайського університету.
За США: “США за 30 останніх років зробили багато, щоб Китай піднявся і став одним з нас. Але те, що ми бачимо, що Китай не хоче бути одни з нас.” – говорить чоловік з американським акцентом.
За Китай: “Китайці задоволені своїм урядом, вони його все більше підтримують – такі дані дослідження міжнародних інституцій. Тому і в випадку зі свободою слова правильно поважати думку самих китайців про свій уряд” – говорив англомовний чоловік з голосом професора соціології. Йому відразу зауважили, що в північно-західному Китаї багато людей (нац. меншини, як уйгури, тібетці) думкою яких взагалі мало хто цікавиться.
За Гугл: “Доступ до інформації це елементарне право будь якої і кожної людини.” “Ми пишаємося нашим Гуглом! Так тримати!”
За Гугл, але проти втручання США: “Навіщо втрутилася пані Клінтон? Нам не можна сваритися з Китаєм за такі дрібниці. У нас є серйозніші проблеми, як Іран, Сірія,..” говорить інший.
Як водиться у ВВС в ефірі звучать переважно розумні і впевнені голоси. Між цією штовханиною професорів від геополітики резонансом звучить дзвоник молодого чоловіка, який сам пожив в Китаї. “Люблю Китай,.. Відкрив там блог в якому нічого критичного не писав… Втратив доступ на цей блог через три місяці… Прикро… Підтримую що робить Гугл.”
Як регіональну альтернативу можна ще послухати на російській мові спец. випуск програми Точка на радіо “Ехо Москви” (випуск 24.01.2010). Як говориться “відчуйте різницю”. На цьому виплеканому московськими інтелектуалами і викупленому войовничим Гaзпромом “острівці російської демократії” на цей раз не було дзвінків в студію – є питання в яких всім росіянам мати альтернативну думку просто зась. “Американським агресорам” дзвінкими комсомольськими голосами провідники Рунету дали “достойний атвєт”. По ходу не червоніючи визнаючи присутність руки їх уряду на всіх їх аднакласніках, вкантактах і яндексах.
Не зайве нагадати, що за декілька місяців до цього розвідка США оголосило Китай, Росію і ще декілька країн, як причетних до “вісі зла”, головним чином якраз за їх причетність до кібератак. Хтось мав сумніви що це не пустопорожні балачки?
Заклик толерувати особливість національних урядів звучить прекрасно, коли це не стосується тоталітарного втручання держави у життя людей, цілих груп людей. Голодомор був би неможливий, якщо б світ мав можливысть спостерігати за продразвєрсткой в режимі онлайн і українці вели свої журнали. Те, що ми бачимо можна назвати “холодною війною цивілізацій”. Я не знаю, чи історія знає щось подібне, але очевидно, що країни Західної цивілізації зустрілися сьогодні з сплеском протистояння зі сторони країн з “імпортованим Інтернет”, для яких принципи свободи слова і особистості поняття якщо не ворожі, то чужі.
on 
on 
on 
January 27th, 2010 at 00:40
Дякую, дуже цікаво. Прочитав із задоволенням.