За визначення “лабух” подяка не мені, а лабухам, власне :-) В Україні лабухів журналістів називають новим словом “джинса”.

Я в своєму житті теж “застав” бабусю та прабабусю, у яких дійсно був як-то комплекс з приводу їжі. Дуже малим я не звертав на це увагу, мені було просто не зрозуміло…Трохи подорослішав, думав, що то якісь забобони. Дійсно коли сідали їсти, то особливо прабабуся, розповідала про голодомор. Без усіляких “щось там було”. Я помітив, що у погребі, на горищі постійно ломились полиці. Наприклад запаси кукурудзи, борошна, цукру, якихось сухарів, консервації…А…навіть пам’ятаю декілька пачек з дитячим харчуванням. Вони постійно щось купляли і складували. Навіть у хаті була окрема кімната, яку всі називали “мавзолей”. Де стояли речі, якісь пляшки з горілкою ще старші за мене, сірники, килими…Місце недоторкане. Звичайно все це викликало — посмішку і не розуміння.

І дякую за розповідь Джоунз та Дюранті. На свій сором — про ці події історичні нічого не знав.

З приводу голодомор\геноцид. Як мені здається в Україні голодомор визнають навіть комуністи. А от геноцид — то вже інша справа.

За визначення “лабух” — окрема подяка ) Чомусь здається що лабухів у житті вистачає, і не тільки у музичному світі.