Запланований на суботу ранок “зірковий” скайпкаст з Анатолієм Весксклярським не відбувся. Його перенесено. Ми з Андрієм мали вибирати чи перенести все на один тиждень, чи все таки записати черговий епізод. Вирішили записати. До вашої уваги:
00:54 Все починається з заголовків – важко читати українські новини.
Гімн для укрожурналіста
05:17 Газопропаганда. Скільки ще можна шуміти про газ?
08:00 Хто придумав назву “каліфорнійський грип”? Хоч відповіді немає, але хибна назва шириться Україною швидше самого вірусу H1N1
10:30 Чому в американському топ-10 не може з’явитися Майкл Джексон або Тут не голосують за пісні, яким старше 5-ти років. Криза оновлення в українському суспільстві у тому, що плутають сьогодні і вчора.
15:15 Не можна цілком виправдовувати вандалів, навіть якщо вони тобі симпатичні. Зі звинувачених в ушкодженні памятника Леніну на Хрещатику зняли частину звинувачень.
18:00 Про жарти і пародії довкола виборів в Україні
Єгор Лупан
Схожі публікації:
- Shocking quote: “він ніхто, і ім’я його ніяк”
- Поговорили про Юлію Тимошенко
- Позитивно про Януковича
- Слов’янська пісня на виборах лідера Ліберальної партії Канади
- Політика в Канаді: Лише На День Попереду України
on 
on 
on 
November 8th, 2009 at 15:14
Послухала Вашу програму – діагнози дуже точні, на жаль. Просто сьогодні, спілкуючись тут в Україні, говорили про заголовки (гидко, що серйозні видання поводяться, як жовта преса). І про вандалів стовідсодково погоджуюсь, але це ще добре, що з них тільки “частково” зняли обвинувачення після слів Першої леді про необхідність знищення всіх пам’ятників радянським діячам. Оновлення такими вчинками та гучними заявами робити, м’яко кажучи, не ефективно…
Але ще раз про інфо-простір – ситуація, звичайно, критична (кажу як безпосередня жертва депресивних атак:)). І ось я слухаю Ваш ефір, і тішуся відсутністю блюзнірства та перекручувань, тішуся енергією та темпом… Але ж чую знову негатив і критику… чомусь так((
November 8th, 2009 at 16:34
Та Ви на 100% праві. А я що, з іншого тіста зліплений і це не моя бабуся вчила мене десь в 70-х минулого ст. “не висовуватися, щоб вижити”?.. І я сам лише вчуся, намагаюся не депресувати,.. мені здається, важливий сам процес, критичне мислення. Критичне, але не депресивне. Так, в цій програмі мене прорвало трохи на депресивність, я це чую і мені це не подобається. Буду працювати над цим. Дуже дякую за таке гармонійне розуміння.