Читати українські новини це щоденне випробування для мене. Українські політики, яких так щедро лають українці і їх брати росіяни, вони мені здаються просто освіченими і прогресивними профі порівняно з депресивними журналістами. Про коментаторів окрема розмова, полютери і сусідські інтернет бригади загадили Укрнет так, що нормальних коментаторів можна знайти хіба що у моєму журналі :-)
Залишив собі лише вузьку щілину більш меньш пристойних українських веб і теле проектів, але і тут інформаційне каліцтво дістає. Великий банер на Українські Правді “Мауріньйо нє інтєрєсуєт матч с Дінамо”. А мене не цікавить сайт, на якому можливий такий самовбивчий заголовок, який засовує голову читача відразу у задній отвір (якщо навіть тренеру не цікавий матч,..) Champion.com.ua (та ж сама колись немейнстрімна УП) радує першим заголовком “Динамо” – “Інтер”. Фарт коли-небудь скінчається.” Ну неможливий такий заголовок в Канаді, США, Польщі, Росії!.. Як це пояснити… пояснювати потрібно десь з першого місяця в журналістському ПТУ або на ранковій 5-ти хвилинці в редакції потрібно співати хором такий гімн:
Будні українців не фарт і не помилка
Помиляються журналісти і футболісти
Особли-и-во – журналісти




November 5th, 2009 at 05:08
Абсолютно підтримую Вашу позицію. Наша журналістика десь навчилася по-дрібному кусатись і безпідставно зверхньо ставитись до всього. Але мені здається, найстрашніше те, що в цієї риторики є широка та віддана аудиторія, яка жадібно хапає помиї навіть про самих себе. Замкнене коло…
November 6th, 2009 at 13:26
Це точно сказано. Дякую за розуміння і підтримку.