Сьогодні слухав в авто радіо CBC і там розповідали таке. Провінція Манітоба має пріоритетом №1 боротьбу зі злочинністю. Має це пріоритетом вже років 10-ть, якщо не більше. Про високий рівень злочинності говорять там безперестанку на радіо і ТБ, про злочинність говорять політики, коли заграють з виборцями, кримінальна хроніка на передовицях газет і в жартах місцевих гумористів. В провінції найкращі поліцейські кадри, чудове сучасне обладнання і поліцейська екіпіровка, загони супер швидкого реагування і одна з найкращих в Канаді служб 911… Але клята злочинність в провінції тримається стабільно високо і столиця провінції Вінніпег давно входить в трійку найбільш кримінально проблемних міст країни. Більше того, опитування показують, що в усій країні місто Вінніпеґ асоціюється не з одним з найменших в Канаді рівнем безробіття, не з чарівними безмежними озерами, а саме з високою злочинністю.
І от в радіопрограмі розповідали, що відразу декілька провідних бізнесменів міста Вінніпега заявили, що побороти злочинність буде неможливо без того, щоб побороти негативний імідж провінції, які місцеві медіа… самі собі створили. Позаяк новини інформаційно незбалансовані і негатив, який йде з манітобських медіа, а за ними повторюється і в загальнодержавних медіа, значно перевищує інформацію, яка б приваблювала жити в провінції, поширювала позитивні приклади, розповідала про успіхи. Ну не цікаво жити в провінції, писати там книжки, виховувати там дітей, якщо довкола “все пагано”.
Українські садо-мазо-новини, інфомормаційно незбалансовані, водять українців по замкнутому колу “від паганого до ще гіршого”. Більшість дискусій, що на радіо, що на українських форумах йдуть від заперечення, а не від пропозиції, не від підтримки позитивних прикладів. Коли українська еліта зрозуміє те, що вже починає розуміти еліта Манітоби, тоді вона нарешті візьметься за вирішення найголовнішої проблеми в країні – інформаційної. Без нормального, збалансованого, конструктивного інформаційного середовища ніщо інше в сучасному світі не відбувається.
Схожі публікації:
- Не знайдено


September 27th, 2009 at 07:02
прекрасно усе наша “еліта” розуміє.
просто у неї цілі інші.
ніхто з них не збирається робити життя народу кращим, ніхто з них не хоче гарної процвітаючої країни.
бажають лиш побільше хапнути, заробити, замати впливу, “рішити питань” тощо.
September 28th, 2009 at 07:33
>ніхто з них не хоче гарної процвітаючої країни
Ну це вже явний перебор у оцінці, НМД. Більшість з укр. політиків природньо хочуть процвітаючої України, хоча для багатьох це не є пріоритетом №1, можливо. Вони лише люди. А що таке “процвітання країни” Микола? Це коли люди на питання “Чи почуваєтеся ви щасливими?” відповідають “Так”, як в біднючих Тібеті чи Бутані? Чи це коли по ТБ тобі говорять, що ти велика країна яку всі бояться, як в Рoсії? В багатьох країнах світу є визначення за яким параметром міряють “процвітання країни”. На Заході до сих пір міряли по GDP, зараз навіть тут все більше говорять про happiness measure, так само, як в тому самому Бутані. Почитайте, я писав про Бутан. Щось потрібно взяти за визначення процвітання. Це дуже важливо визначити, бо лише коли є визначення і розуміння процвітання, можна його міряти і оцінювати діяльність уряду.
September 28th, 2009 at 12:18
Ще один ваш чудовий допис, Станіславе.