Фото з cайту www.telegraph.co.uk
Якщо українське законодавство не дозволяє всиновити ВІЛ інфікованого 14-місячного хлопчика одному з найбагатших музикантів і найсвітліших особистостей світу лише тому, що він вважається формально неодруженим, то час підправити таке законодавство. Якщо українська еліта небажає нічого для цього не зробити, то час міняти таку морально застарілу еліту.
Спокій і формальність тону заяви пана міністра Павленка у такому детонуючому, драматичному питанні говорить, що він або не розуміє гостроту моменту або занадто добре знає консерватизм його виборців… Для світової спільноти Елтон Джон в одному ряду з Чайковським, Моцартом. Він за життя великий, має абсолютно чисту біографію, багатомільйонні статки і він не має дітей.
Те, що формально право України зрозуміють в усьому світі немає сумніву. Те, що світовий імідж України, в разі відмови серу Елтону Джону, втратить ще трохи свого помаранчового кольору надії також зрозуміло.
September 15th, 2009 at 00:35
На мій погляд, це псевдо-благодійність. Що пан Елтон може дати маленькій дитині, окрім свого статку? Виглядає, наче дитину «списали» через її хворобу, тож віддамо її аби-кому, хто виявив бажання. До того ж, Елтон Джон — гомосексуаліст, якщо не помиляюсь? Так, в нього може бути добре серце, так, він може бути хорошою людиною, музикантом тощо. Але я категорично проти того, щоб гомосексуалісти всиновлювали дітей. Подібним змінам, на мою думку, потрібно чинити опір.
Якщо ж пан Елтон дійсно хоче допомогти цій дитині, він знайде таку можливість і при існуючому законодавстві. Чи шукатиме?
September 15th, 2009 at 00:48
Погоджусь із попереднім коментатором.
Те, що він людина талановита та відома, ще не означає, що він буде хорошим батьком. Особливо враховуючи те, що він гомосексуаліст. Якщо дозволимо одному це зробити, то підуть і інші. Одна річ – ставитися толерантно до людей з нетрадиційною сексуальною орієнтацією, інша річ – дозволяти їм виховувати дітей.
Я б не хотіла жити в країні з толерастією, щоб там відбувалося накшталт такого: http://www.credo-ua.org/2009/06/1775/
September 15th, 2009 at 01:10
Якщо він так хоче допомогти цьому хлопчику, то знайде кращі можливості ніж ростити сина в сім’ї зірок гомосексуалістів.
September 15th, 2009 at 03:19
Гм, з однієї сторони Станіслав правий, а з іншої й коментатори. Гадаю, привернення уваги до проблеми ВІЛ-інфікованих дітей у такий епатажний спосіб є дієвим дзвоником, аргументація Павленка зрозуміла у контексті близьких виборів, а от помаранчі за п’ять років, як не прикро підгнили… Що тут ще скажеш?
September 15th, 2009 at 06:45
Раніше може б і не погодилась, але зараз підтримую на всі 100. Елтон Джон міг би стати найкращою подією у житті Лева. Що чекає хвору дитину вирощену у дит.будинку?… Я розумію аргумент про вік ЕД, але до 15-16 років хлопця міг би дотягнути, а також найняти йому наставників…
September 15th, 2009 at 07:36
>Що пан Елтон може дати маленькій дитині, окрім свого статку?
Може дати найкращу медичну підтримку, освіту.
>Але я категорично проти того, щоб гомосексуалісти всиновлювали дітей.
Та він не рядовий гомосексуаліст, подивіться.
>Якщо ж пан Елтон дійсно хоче допомогти цій дитині, він знайде таку можливість і при існуючому законодавстві. Чи шукатиме?
Він вже реально допомагає на сотні тисяч доларів лише в Україні.
>Якщо дозволимо одному це зробити, то підуть і інші.
Це несправдедливо, бо кожна заявка на всиновлення розглядається окремо. Якщо є інші “елтони джони” то це прекрасно. Лише небагато таких.
>а от помаранчі за п’ять років, як не прикро підгнили…
Андрій, тут скоріше пан Павленко демонструє справжню сутність ТАК! влади – вона дуже консервативна. Після 2004-го року з України світом розійшлася ціла хвиля помаранчових протестних рухів за оновлення (Ізраїль, Півд. Корея, Індія), а пан Павленко демонструє, що насправді українські помаранчові ще ті консерватори.
September 15th, 2009 at 08:02
Краще хай здохне в притулку, але гомосексуалісту всиновити не дамо! Таке гасло пересічного українця. І з цим нічого не вдієш, на жаль. Помаранчева революція створила занадто демократичний імідж нашому народу. А насправді українці мають середньовічну ментальність.
September 15th, 2009 at 09:34
2 Sandy: Той притулок в Донецьку, в якому росте Лев, потрібно бути об’єктивним, має доволі кваліфікований персонал і непагане фінансування. Принаймні з сюжету на BBC у мене склалося таке враження. Але це однозначно не можна порівняти з можливостями, і теплом особистого ставлення, які йому може дати така людина, як Елтон Джон. Цивілізований і політкоректний Елтон навіть сказав, що він би постарався, щоб хлопець не забував, що він родом з України.
September 15th, 2009 at 12:00
Погоджуюсь з коментарем Юлі (Yuliya).
Підтримую консерватизм Павленка у цьому питанні. Доля дитини — не той випадок, коли потрібно піарити країну.
В аморальному суспільстві страждання тільки примножиться.
Я щиро вітаю те добро, яке робить Елтон Джон цій дитині. Але я вважаю його рішення всиновити — не раціональним, таким, що не призведе до добра ані йому, ані дитині.
September 15th, 2009 at 23:38
Чи знаєте ви про те, що іноземцям, переважно, дозволяють усиновлювати дітей, які мають захворювання? Що кількість дітей-сиріт (в т.ч. і соціальних сиріт) становить близько 1% від загальної кількості дітей в Україні? Що взяти на виховання ВІЛ-позитивну дитину для української сім’ї це майже подвиг, враховуючи існуючі стереотипи та стигматизацію статусу? Наші політики не консерватори, вони скоріше не знають і знати не хочуть, що діється в їхній країні, на відміну від людей, які вкладають гроші у благодійність та вирішення проблем нашого суспільства. Приналежність пана ЕД до ЧСЧ не визначає того, що він погано піклуватиметься про дитину, або, як помилково вважається, зробить її схильною до гомосексуалізму
October 15th, 2009 at 03:15
Чому всі намагаються підкреслити саме “ВІЛ-позитивність” дитини?
Що невже “Віл-позитивність” дає якийсь вищий статус за здорову дитину?
Чи на здорових дітей – насрати. Головне турбуватись за хворих – так?
October 15th, 2009 at 17:35
Ігор: ВІЛ позитивність робить життя людини набагато важчим. Потрібно весь час приймати дорогі ліки, напевно є соціальні обмеження, обмеження в пересуванні, працевлаштуванні, способі життя і поведінки.