Вже багато років я пишу на своєму журналі про інформаційну депресію в Україні. Ще у 2006-му створив ЖЖ спільноту WarOnDepressia, спробував створити digg like рейтинг GoodNewsFromUkraine.info але цей community support dependent проект не мав достатнього успіху і підтримки. Можливо спрацює інакше. Що, якщо за підтримки відомих в Україні журналістів, громадських діячив створити веб проект “Комітет Захисту Споживача Українських Новин”? Як ви думаєте? Не підкажете, хто з відомих в Україні і в українській Мережі міг би долучитися до такого комітету?
Виглядати це може технічно як веб сайт, який моніторить і відловлює неякісні за змістом, перекручені (як ось ця) або інформаційно незбалансовані новини. Комітет може оперативно реагувати і повідомляти редакторів газет про помилки і інформаційну контроверсійність опублікованої новини. Це також одне з місць куди може поскаржитися споживач новин.
PS. Хоч це технічно неважко, але я НЕ стану розпочинати практичні кроки Комітету сам, при пасивності інших українців, які вимушені споживати депресивні новини так само, якщо не більше ніж я сам
PSS. Проект перейшов у стадію створення сайту. Всім, хто висловив зацікалення у коментарях будуть вислані інструкції.
Схожі публікації:
- Чому Матвій Ганапольський не працює в Україні?
- Українські новини (й досі) засипані депресивними репортажами
- Інтерв’ю з Михайлом Малим в журналі “Телекритика”
- Новини з Грузії: жуємо вже жувану жуйку…
- Гімн для укрожурналіста
(No Ratings Yet)
Loading ...
January 21st, 2009 at 16:08
Згодна з Вами. Негатива дуже багато. Набагато більше, ніж Ви описуєте. А журналісти чомусь люблять згадувати про свої права, але не люблять – про обов’язки. І відверта брехня та пропаганда – звідусіль.
Пасивність великої частини україців буде і з цим нічого не поробиш, бо в їх знаннях, їх цінностях нема такого – споживати якісні новини. Середньому споживачеві це не потрібно. Навпаки, він буде войовниче налаштований проти тих, хто намагатиметься зруйнувати існуючу ситуацію.
Тому проект приречений із самого початку. Я вже відчуваю, з якою кількістю негативу треба буде стикнутися, щоб хоч трохи позбавити українські новини від негативу :-)
Але справа потрібна, і хоч малесенький внесок у добру справу треба зробити. Я не дуже відома в Україні та українському інтернеті, але готова долучитися.
January 21st, 2009 at 16:57
Стежинка, не потрібно стаивити над-завдяння. Будь який інтернет проект в якому є хоча б 3-5 постійних дописувачів приречений на відносний успіх. Звісно, хочеться зробити проект з виходом у оффлайн, з реальними прес-конференціями, з участю у круглих столах, з візитками… Все залежить лише від нас.
January 22nd, 2009 at 00:30
Готовий бути постійним дописувачем :)
Я справді хотів би бачити такий проект реалізованим. Готовий долучитись до цієї справи наскільки буду необхідний.
Це може бути реалізовано по типу: дописувачі відловлюють “депресивні”, перекручені і т.д. новини і знаходять першоджерело на них. І це порівняння (“спростування”) публікується у проекті, так?
January 22nd, 2009 at 00:46
Так, Psiho. Можуть бути також інші дії. Загалом, якщо спробувати сформувати мету комітетму, то це – вимагати головним чином від журналістів і політиків якісної інформаційної роботи, що означає “не кошмарити” читачів, не перекручувати матеріали, не перекладати тупо незбалансовані новини, слідкувати за депресивним лексиконом, тощо. Загалом мова про екологію інформаційного простіру, бо екологія саме цього простіру в Україні забруднена. Я б насмілився сказати, що наслідки Чорнобильської аварії сьогодні шкодять українцям набагато менше ніж депресивна журналістика і депресивне політиканство. Тому, будь які форми протидії депресивному журналізму вітаються.
Ось згадав маленький приклад. Остання програма Шустер-Live, Петро Мага звертається до депутата Гриценка: “Ви лякали людей, що Ющенко готує силовий варіант розв’язання (якоїсь) проблеми. Цього не сталося. Я б на Вашому місті зараз публічно вибачився перед президентом” (цитата не дослівно) Гриценко не вибачився. Але постановка питання правильна – політик має відповідати за голослівне залякування людей. Якщо хтось тут подумає, що цей сайт буде захищати нашого президента то він помиляється, сам ВЮ робить безліч депресивних ляпів і страшилок у своїх виступах.
January 22nd, 2009 at 01:46
О, доречі про екологію інформаційного простору. Цікаво що скаже на це Коля Шлапак (http://shlapak.org.ua/)
January 22nd, 2009 at 03:43
А от у китайців все навпаки! :) http://novynar.com.ua/world/5576/
January 22nd, 2009 at 04:41
Гм, ідея хороша – готовий підтримати. Але які критерії визначення правдивості/неправдивості подання інформації? Хто це буде визначати? На якій підставі? У мене не стільки технічних, скільки моральних запитань…
A.Z.
January 22nd, 2009 at 11:12
Євген, ну, найперше, ми не влада. Це велика ріхниця. Якщо я вимагаю від журналістів розбавляти негатив позитивом то це інша справа. При чому я переконаний, що про інформаційну депресію у Китаї не йдеться, я розмовляв з китайцями вони на зубок знають про всі свої досягнення. А в Україні йде фактично інформацйіний террор і позитив не може пробитися в існуючий ситуації.
Андрій, зазвичай журналіст посилається на джерело інформації. Як у випадку з репортом ООН (див. попереднє повідомлення) можна досить просто переконатися, що насправді говорило джерело. Ну і потім збалансованість новин. Здається українські журналісти просто не знають, що це таке.
І само собою зрозуміло ніхто тут не проти критичних або новин, які констатують негативні тенденції. Журналісту або політику варто було б час від часу лагідно нагадувати, що безадресна критика, узагальнююче “все пагано” немає ніякого сенсу. Але головна увага цього проекту ІМХО повинна бути до відвертого депресивного провокування через перекручення фактів, спотворений переклад англомовної інформації через проксі (найчастіше це заангажовані російські) агенції – цього теж багато.
January 22nd, 2009 at 13:23
Та я з вами погоджувався з самого початку, просто якось в тему було про китайців, то й опублікував. Навіть більше для приколу.