У мене, як у щоденного читача українських новин проблема. Я відкриваю свій RSS почитач, перегортаю 2-3 улюблених сервера новин і не знаходжу, що прочитати. Я хочу читати на українських сторінках дискусії про інтеграцію українських підприємств у світові процеси, я хочу читати про реальні проблеми і реальні успіхи реальних підприємців в Україні. Хочу читати наприклад, що багато полей в Україні цього року засіяно ріпаком і де його тепер будуть переробляти, хто перетворить його на біопаливо і як будуть виглядати “зелені заправки” на дорогах України. На нещодавній конференції YES у Ялті такі гіганти європейської політики, як Н. Саркозі та Т. Блер озвучили своє оптимістичне бачення європейської перспективи України. Я хочу бачити хоча б по одній аналітичній статті на кожному українському новостійному ресурсі про це. Але все чим мене годують це або якісь деталі рутинних конфліктів чиновникив, панічні опуси про довколакримінальні події або передруковки з іноземних ЗМІ. Інформаційна депресія надалі квітне і я слабо розумію, як я її можу сам зупинити.
(2 votes, average: 5 out of 5)
Loading ...
Loading ...
July 17th, 2008 at 3:23 pm
Повністю підтримую, журналістика на рівні жовтої преси про спідню білизну, я наприклад вже різниці між УП та їхнім таблоїдом не бачу
July 17th, 2008 at 7:49 pm
І УП на Таблоїд одни з моїх улюблених видань. Хоча б тому, що там більш меньш збалансовані новини. Принаймні самн на УП я знайшов той розкішний репортаж з YES на який я посилаюся вище. Абсолютна ж більшість видань настільки мейнстримні, настільки однакові, безініціативні і безвідповідальні врешті, що… читати нічого.
July 17th, 2008 at 10:01 pm
УП дуже піклуються про заголовки, деколи таке понавикруються, що і самому встидно.
В основному я читаю локальні ґазети, такі як http://www.wz.lviv.ua/ там різносторонні тематики, і не тхне надмірно “політикою”
July 18th, 2008 at 12:57 am
А я от відписався від УП. Бо вона вже давно стала попсовою, та і суть статтей вгадується просто за заголовком та ім’ям автора. Нудно.
July 18th, 2008 at 4:44 pm
Більшість нормальних світових медіа працює за незалежним принципом. Вони по-справжньому відкриті для інформації. В Україні, на жаль, поки що провідні інформаційні канали належать цілком конкретним людям і цілком конкретно виконують вказівки цих людей. Поки така ситуація буде продовжуватися - навряд чи можна говорити про яку б там не було об”єктивність.
July 18th, 2008 at 10:08 pm
Це не зовсім так, jarofed. Наприклад найбільші медіа (і ТБ, і газети) належить якраз приватним власникам, переважно величезним компаніям, часто телекомунікаційним. Разом з тим існує висока престижність роботи журналіста, журналістський цех тримає марку, потім звісно моніторинг є і парламентський, і незалежних організацій, які втім діють і в Україні вже. Є публічне ТБ як CTV - досить якісне і гарно фінансоване. Воно фактично стоїть на державницьких позиціях, але якщо якийсь чиновник попадається, то звісно нічого не замовчують. Публічних, тобто формально незалежних газет фактично немає. Але знову ж - якість журналістики. Це є і тому читати про Україну в канадійських газетах набагато приємніше ніж в українських.
July 19th, 2008 at 1:01 am
Вочевидь тому, що в Канаді газети - це засіб донесення інформації, а в Україні (та ще деяких сусідніх державах) - інструмент для маніпуляції суспільною думкою. :(