Шлапак прогнозує створення зони вільної торгівлі з ЄС до квітня 2010-го - це свіжа стаття в Економічній Правді. Реально в Україні багато людей розуміє, що це означає? Означає це, що вам буде все одно куди продавати продукт вашої поліграфічної агенції зі штатом у два чоловіка або картоплю, яку ви накопали на власному городі. Приїде авто з албанськими номерами і водій в забризьканіій дорожній курточці скаже ламаною мовою: “Do you have some potato to sell?”
А ви, ваша фірма готова до вільної торговлі з ЄС? У мене таке враження, що в Україні практично ніхто не розуміє, що зі вступом в СОТ, а пізніше з утворенням зони вільної торгівлі з ЄС почнуться зовсім інші справи. Вірніше розуміють це лише великі індустріальні компанії, а от за порогом їх офісів з охороною в білих краватках цього не розуміє ніхто. Ні найвищі чиновники українські не розуміють, як близько підібрався великий глобальний світ до України, ні студенти, ніхто.
Коли я чую, як важко, як синтетично розмовляють вчителі англійської мови з України, коли я бачу, що український президент не робить найменших зусиль, щоб сказати Бушу просто ввічі англійською мовою своє українське: “Do you know George what Ukraine really is?”, я розумію, що ніхто в вус не дує, щоб стати успішними в сучасному світі. Я вже думаю, чи не розпочати вести свої подкасти своєю ще сирою англійською, бо ж хоч щось потрібно робити, щоб українці опанували єдину насправді інтернаціональну мову. Я не хочу робити цього англійською, просто тому, що довкола мене і так забагато цієї мови. Але я б з задоволенням підтримав тих, хто почне вести англомовний журнал з України.
(2 votes, average: 5 out of 5)
Loading ...
Loading ...
April 11th, 2008 at 3:27 pm
Sorry, Stanislave, I don’t really understand you.
So, what’s the problem? Are there ecomonical or just linguistic threats?
I’m asking because linguistic are not that sinister. People will handle that.
What do big companies understand that we don’t? Necessity of studing English of anything else? Like protecting our potatoes. :-)
Just kidding.
Згоден з тим, що народ за інерцією не вчить мови. Але, я думаю, це змінеться одразу, як з”явиться потреба.
Трохи гірше, коли лікарі та науковці не розмовляють і, навіть, не читають англійською. Варяться собі тут у “собственном соку”.
April 11th, 2008 at 9:59 pm
На рівні торгівлі все відбудеться дуже швидко. Ви були коли-небуть в Харкові на ринку Барабашово? Тут купа афроамериканців, китайців та корейців. Більшість з них майже не говорить тутешньою мовою, але вони вивчили декілька робочих висловів і торгують собі на здоров’я. Коли запахне реальними грошами, все відбудеться швидко!
April 11th, 2008 at 10:40 pm
>,I’m asking because linguistic are not that sinister… People will handle that.
Serge, it takes time. Ви не можете вивчити мову за місяць, навіть “вивчивши мову” ви ще зпів року не зможете розмовляти. Так, народ буде вирішувати цю проблему і, в принципі. як Ви правильно зауважили, простому народу це не так критично (хоча сьогодні кожен втрачає без знання інтернаціональної мови). Але українці, стверджую я, англійську не знають просто тотально! Одиниці знають, їх можна перелічити, а що собі думає решта? Так. Україна інформаційно закрита і задавлена російськими медіа, але не настільки ж, щоб не помітити безальтернативніть англійської. Чи як?
Що взагалі трагічно і знаково, що політ еліта, яка протирає штани в єврокоридорах (і правильно робить), вони не збираються назагал опановувати англійську. Хто ще крім Яценюка і Рибачука може пояснитися англійською?
>Коли запахне реальними грошами, все відбудеться швидко!
Kudlatiy, як Ви собі це швидко уявляєте? Ви випускаєте рекламні буклети, з вівторка 2010-го року відкрилася вільна торговля з ЄС. В Києві з’явилися товари з усієї Європи і в елекричках встановили французькі паралонові сідіння… А ви що? Якось інакше почнете продавати? Наберете номер телефону ірландської фірми і ломаною мовою попросите вислати на факс ваш буклет? Два-три місяці порозсилаєте і обломаєтесь, бо чомусь ніхто не відповідатиме. Бо там все на плаву і щоб пробити їх потрібна майстерність сучасного sales management. І тоді, ви, або інші українці, зрозуміють (нарешті) що починати потрібно практично з нуля. Сідати за парти і працювати старано як третьокласники, або як українські імігранти в Канаді… І вся країна нарешті сяде за парти, як сіли чехи і поляки. І пійде на це роки, щоб підягнутися і стати нарешті успішними (а успіх прийде). Так чому б не почати сьогодні і серйозно?
April 11th, 2008 at 11:20 pm
Треба вести блоґ англо–українським суржиком :)
April 12th, 2008 at 12:39 am
не розуміють у нас багато чого. і те, які зміни будуть в Україні зі вступом у СОТ, теж не розуміють. я тут недавно батька на цю тему питаннями закидала. ми з ним години дві проговорили. мама заглянула до нас, дві хвилини посиділа та сказала: “ну знов завели бозна про що. ну вступили в СОТ, і що? все буде, як і було.” я на маму образилася.
а не розуміють з двох причин, як на мене. у нас про те, що треба розуміти, дуже мало говорять (в ЗМІ, наприклад) або як говорять, то якось однобоко висвітлюють. на зразок того, що зі вступом до СОТ вся українська економіка розвалиться миттєво. ви цього хочете? ні, то навіщо нам туди вступати? це перша причина (назвемо її інформаційна ізоляція та викривлення поданої інформації). і друга - це те, що ми читаємо тільки свої “недолугі” інформації джерела та російські (про якість та зміст останніх я помовчу). це та проблема, про яку ви говорили. ми не знаємо англійської і відповідно відірвані від інформації, яку читають в світі всі нормальні люди.
а вчити англійську в нас майже ніхто не хоче, бо в нас її викладати не вміють. а самостійно вивчити мову - це не всім під силу. вивчення англійської мови дітками в школі на такому рівні, що після 11 класу вони не можуть пояснити іноземцеві, як пройти до найближчого продуктового магазину. про те, щоб читати якісь статті англійської ви самі розумієте.
англійську вчать ті, кому вона реально потрібна в роботі. решта тільки роблять вигляд, що вчать. і потім у резюме вказують: рівень знання англійської - зі словником. читай: не знаю нічого.
зміни прийдуть не скоро, тільки тоді, коли великій кількості українців щось стукне по голові й вони зрозуміють, що зі своїм “I am sorry I no говорить english” свою картоплю вони їстимуть самі.
April 12th, 2008 at 1:22 am
Я згоден з першим дописувачем: англійську вивчать миттєво коли з’явиться потреба. Або найматимуть перекладачів, або ще щось. Але мова проблемою не буде точно.
Не треба драматизувати :-)
April 12th, 2008 at 5:15 am
Я абсолютно згоден, що вчити англійську треба зараз, але поки що реальних стимулів нема. Наприклад, якщо б за знання інших мов доплачували роботодавці!
Критичної маси іноземців поки нема, тому й вчити англійську продавцям поки нема потреби. Все треба робити своєчасно.
April 12th, 2008 at 5:59 am
Вивчити іноземну мову не так просто. Навіть при наявності теоретичних знань які ніби-то дає школа, не бувши у оточенні носіїв тої мови важко перейти мовний бар”єр, коли окремі слова невимушено складаються у речення. У школі я вчив англійську досить не погано, плюс самостійно вивчав. Зараз я можу зрозуміти сенс статті/твору середньої складності, що дозволяє мені користуватись англомовними матеріалами або перекладати з англійської, проте вербально спілкуватись англійською боюся я б не зміг. При наявності часу і бажання з двох сторін, думаю можна було б порозумітись, але це не зовсім розмова. Інша справа, коли ти занурений в середовище, де англійською спілкуються. Гадаю місяць-два і можна було б говорити. Але чи багато в Україні людей мають таку нагоду? Гадаю ні. Тож не думаю що хтось тут буде вчити мову, взявши до уваги європейські тенденції, хоча може це було б і правильно.
Згадав випадок у тему. Мені 10 років і я приїхав у село. Місцеві хлопці мене міського хотіли розвести на цукерки. Так і казали “винеси цукерок”. Оскільки української я навіть ніколи, здається, не чув, то те що вони казали мені було зовсім не зрозуміле. Тож незнання мною одного слова зіграло вирішальну роль у тому, що цукерок від мене ті хлопці тоді так і не отримали :)
April 12th, 2008 at 9:34 am
В будь якому разі починати потрібно з себе. От особисто я готовий до України в СОТ :-) або… майже готовий, все одно ще вчу місцевий ринок і його правила. Звісно, в Україні буде своя специфіка, буде національне законодавство, яке захищатиме українську мову на робочому місці і місцевих виробників до певної міри. Подивитися хоча б на той самий Квебек, де при всій його інтегрованості “по вуха” в глобальну економіку і англомовні національні економіки Канади і США, місцеві виборці визначають практитчно все, що стосується мови і національного комфорту.
Мені здається присутності англомовних ЗМІ в кабельних мережах, двомовних теле-проектів, українсько-англомовних радіоканалів було б досить на цьому етапі. Меі здається, що зараз потрібно показати, що “англійська це практично” і що це зовсім не синтетична мова для співання поп музики. Ну і звісно, потрібно самому занурюватися щодня у мову хоч на 15 хвилин і диверисифікувати джерела інформації.
April 12th, 2008 at 12:20 pm
От я не розумію, що зміниться для мене як найманого працівника із вступом у СОТ. Англійську знаю, але все-одно не розумію. Що мені зробити і яку піґулку з’їсти, щоб зрозуміти, Станіславе?
April 12th, 2008 at 3:15 pm
Андрій, мова не лише про СОТ, хоча формальний вступ до СОТ це ознака того, що двері вже привідкрилися. Я не знаю яку пігулку з’їсти, думаю пігулка не допоможе.
Я спробую зайти з іншої сторони. Я бачив зблизька офіцерів польської армії до і після вступу в НАТО. Так склалося, майже випадково, але я з ними перетинався у Польщі наприкинці 80-х минулого сторічча і другий раз минулого року. Припустимо, що НАТО це такий собі військовий СОТ (а так воно по суті і є). ДО це були досить розвалисті особи, які ходили з перевантаженими обов’язком обличчами і робили розумний вигляд намагаючись рівно тримати спину… ЗАРАЗ мені було боляче на них дивитися. У них обличча і поступ важко працюючих людей! І вони дійсно важко працюють. Уявіть, вони в свої 30 чи 45 років вчать англійську з завзятістю, як прищаві студенти на сессії, вони вже не ходять, вони майже бігають. Я не знаю, що там у них відбувається всередині армії, але це зовсім інші люди з зовсім іншою поведінкою.
В принципі, Андрій, Ви мені поставили важке запитання. Відповіддю на Ваше пряме питання мала б бути повсякденна робота соціологів, журналістів і чиновників, які мають професійно перейматися трансформацією пост-радянського суспільства. В вашому конкретному випадку все буде залежати наскільки конкретно ваше підприємство інтегрується, переорієнтується на новий практично безмежний ринок… Але і не це головне. Більше або менше спочатку, скоріше або раніше глибоки зміни торкнуться кожного українця. І повірте, мовне питання стане з новою гостротою. Але це вже буде питання про зовсім іншу мову :-)
April 12th, 2008 at 3:21 pm
З великим задоволенням прочитав цей допис, але теж маю питання: а що зміниться? Я працюю не в великій фірмі, але кожен день спілкуюся англійською і не відчуваю бар’єру. За плечима вже і встановлення контактів із зовсім незнайомими фірмами з США, Німеччини, Японії, Китаю, Тайваню, Кореї. А також переговори як телефоном, так і особисті. Мене вчили англійській за тими ж самими підручниками, що й інших. Просто в один момент я для себе вирішив, що мені мова потрібна для спілкування. Тепер англійська заважає вивчати інші мови: просто легше і швидше вирішувати проблеми по роботі англійською мовою, якою я деякою мірою володію, ніж, наприклад, німецькою, яку я таки ще намагаюся вивчити…
Щодо успішності та конкурентоспроможності: як і в чому? Однієї мови для успішності недостатньо. Треба ще й бути спеціалістом у своїй справі. А в Україні я зітнувся з тим, що сучасні технології на належному рівні можна опановувати хіба що в сфері ІТ, і то, по більшості в тому, що стосується програмування. Решта - це те, в чому ми відстали більше, ніж на 17 років незалежності, і що доводиться постійно по крихтах виловлювати із закордонних джерел та особистого спілкування. Лише базова класична фундаментальна освіта зараз майже нікого не цікавить, хоча вона й дозволяє швидко опановувати суміжні галузі. Але всі вимагають вже готового спеціаліста…
April 12th, 2008 at 6:54 pm
>Не треба драматизувати
Я не драматизую, Микола. Я панікую! :-) Які перекладачі?.. Які “або ще щось”? Я говорю про реальний світ з його (нарешті) реальними проблемами.
Проблеми, які висвітлюють в російських серіалах - це наше вчора. Я хотів би, щоб по національних каналах, по всіх відразу, вийшов якийсь дядько з обличчам сповненим серйозності і довіри, і прокричав: “Ці рейтингові опери - це вчора! Soit reelle… Be real… Станьте реалістами…”
Подивіться скільки розумних і молодих сидять в кіосках комерційних. Що вони там роблять? В світі повно роботи і грошей, Україна в центрі світу, сполучення по суші, морю і повітрю, та тут має бути другий Сінгапур! Але Сінгапур не в Україні і в Сінгапурі всі знають англійську.
April 12th, 2008 at 11:11 pm
Станіславе, я абсолютно не бачу причин для паніки :-).
Які мильні опери? В мене (я програміст) пацани в 16 років пишуть складні захищені розподілені системи. В колеги студенти на першому курсі пишуть власні реалізації алгоритмів генетичної оптимізації. За це сьогодні платять непогані гроші люди з усього світу.
Звісно, не всі молоді можуть робити подібні речі. Не у всіх є до цього стимули та бажання. Але таких багато, повірте. Я думаю, Ваша проблема в тому, що нормальних людей в Україні по телевізору не показують :-)
І ще: люди завжди сиділи, сидять і будуть сидіти в кіосках. Молоді там є, але розумних серед них небагато, повірте мені.
April 12th, 2008 at 11:35 pm
І ще слово про мову: мова - це інструмент. Не володієш сам - найми когось. В мене є доля в невеличкому сміттєпереробному заводику, директором на якому колишній афганець. Англійської не знає. Але коли потрібно було провести перемови з американцями, жодних проблем не виникло: подзвонив в контору, яка надала професійного перекладача і прийшов на перемови з власним перекладачем.
Короче, не панікуйте :-)
April 13th, 2008 at 3:48 am
З Миколою АБСОЛЮТНО згоден! Don`t worry, be happy! Буде день, буде їжа!
April 13th, 2008 at 11:49 am
Станіславе, дякую за відповідь!