Розуміючи НАТО спиною

I do understand NATO via my backside

Я так часто думаю останніми днями про НАТО, приїзд Буша і саміт в Бухаресті, що не написати про це у журналі було б не чесно :-) Хоча я знаю, що ось такі прямі думки в журналі нічого не вирішать і думку нікого не змінять. Стосовно таких розсереджених, глобальних питань, люди приймають рішення радше емоційно, спонтанно, ніж логічно. Тому я не буду і намагатися сказати щось логічне.

Я пригадую свою нелюбов до Буша у 2001-му. Тоді я їхав вперше до Канади посварившись зі своїм знайомим, який мені дорікав, що я “їду жити до тих, місію кого не розумію” і образившись на іншого знайомого киянина, який у такі дні носив нашивку американський прапор на рукаві. Це був я у 2001-му. Зараз є я у 2008-му, не змінивши точку зору про діяльність адміністрації Буша, я вітаю його приїзд в Київ, як президента США, я готовий стояти і махати американським прапорцем на брущатих вулицях Києва або Отави. Запитайте мене “чому?” Я не знаю точно, напевне я змінився. Можливо я трохи втомився, можливо подорослішав. Очевидно, що я поважаю цю систему, яка працює в країнах НАТО. Певно тому, що я в Півн. Америці, а не в Європі, глобальна політика НАТО мені навіть більш зрозуміла ніж “лоскуткова” політика ЄС чи російська політика яку ніхто не розуміє.

Я розумію політику США і НАТО вже на якомусь ментальному рівні, на рівні метаболічних процесів в моїй крові розумію. Тіло ж воно поновлюється, поновлює свої клітини, тож більшість клітин в мені вже народжені в Північній Америці. Клітини ж мозку, як відомо, НЕ поновлюються. Тож у мене мозок “народженого в УРСР”, а клітини сідниці, шиї, спини у мене вже американські :-) А як ще пояснити, що я сплю і бачу Україну в НАТО, ЄС, а українців такими, що знають крім українською, ще й англійську, такими, що працюють в сучасних офісах з’єднаних ІР протоколом з усім світом і добродушно сміються з “старовірів” які пропонують їм хабаря.

In the recent days I have been thinking about NATO, Mr. Bush’s visit to Ukraine and the summit in Bucharest so much so that to not express myself on the subject wouldn’t be right. Even I know that my point of view will change nothing and nobody on the subject. In speaking about such global things do not expect any logical response - only an emotional one.

I remember how much I did not like Mr. Bush back in 2001. Then I was moving to Canada being accused of “moving to the land you do not
understand”. Looking back at those days in Kyiv, it was offensive to me that my friend was wearing a USA flag attached to his jacket, after the invasion of Yugoslavia… That was how I thought in 2001. Today it is 2008 and remaining critical of the administration of Mr. Bush, I nevertheless welcome him as president of USA to my home city of Kyiv with an open hart. Ask me “why so?” I am not sure, but it seems I have been changed. Maybe I am a little tired of the mess, maybe I am more mature. I respect the system which does good in NATO countries. Maybe because I am in Canada. But I do understand global politics of USA better than “made from pieces” politics of EU (which I like too) or Russian politics which nobody understands.

I DO understand international politics of USA and NATO on a mental level, on a level of metabolic processes in my blood. You know… The human body is able to renew itself, renew its cells. That means my cells were reborn in North America. Au contraire to brain cells which never renew. So I still have a brain which was born in USSR, but my backside, my back and other parts are being re-born in North America How else I can explain that I dream about Ukraine tbeing in NATO, Ukraine in EU and Ukrainians speaking not only native Ukrainian, but English; Ukrainians who work in modern offices connected to the whole world by IP protocol and laughing about “old minded” people and the latter’s attempts to corrupt them.

6 Responses to “Розуміючи НАТО спиною”

  1. Moses сказав (-ла):

    Беручі до уваги організацію зустрічи Буша, його приїзд ніяк не наблизив Україну до миті вступу у альянс. Не завдяки Бушу (хай хто як до нього ставиться), а завдяки діяльності наших організаторів. Випадково побачів випуск новин, було видно розгубленість навіть тих людей, які відверто симпотизують НАТО… що там згадувати лікування його противників… І це бачили усі. А згадавши те, що остоточне рішення по НАТО прийматиме український народ на референдумі (і ставлення народу до альянсу на сьогодні), можу сказати (повторюся), що вчорашній приїзд Буша скоріш віддалив Україну від альянсу, від європейського вибору, ніж наблизив до них. До того ж це був іще один удар по клину, що розколює мою країну. Гірко. Дурні і блазні, що тут сказати…

  2. Станіслав сказав (-ла):

    А що власне, Мозес? Ви очікували побачити гарно змонтований репортаж, як роблять на Останкіно? Чи Ви думали ,що без “обходу неграми” (зв виразом українських комуністів) можна було обійимся? Ні, не можна обійтися, нажаль, ніде. Звісно, можна було не ставити в купу козаків в формі, краще виставити телекамери…. Але загалом доводиться ось так. Або потрібно робити зустріч за містом.

  3. Станіслав сказав (-ла):

    … Мене, Мозес, між іншим дійсно турбує недбала інформаційна робота адміністрації президента і уряду. Але візит Буша не був вже таким інформаційним провалом, як напр. рпоздоровлення з Новим Роком або “унікальні” роз’яснення щодо НАТО.

  4. Moses сказав (-ла):

    Ні, Станіславе, Ви мене мабуть не зрозуміли. Чуття на замовні репортажі у мене присутнє, як і оскома на них. Та й коли ПСПУ з комуністами свої атракціони влаштовують - то мене не дратує. Та коли у цілому місті вводиться спеціальний режим, звозиться тисячі міліціонерів, перекривається увесь центр, ускладнюється життя тисячи звичайних міщан - імхо, то є перебор. Тим більше для такого міста як Київ, де високі гості - загальна практика і все наче повинно бути без таких “стресів”.

  5. Moses сказав (-ла):

    Стосовно інформаційної роботи адміністрації президента, до речі… Днями чув що новим спіч-райтером В. Ющенко був призначений Юрій Лисенко (Юрко Позаяк). Може то Ваші, Станіславе, молитви було почуто?))) Нічого не можу сказати про цього добродія поганого (навпаки, дуже йому симпотизую і вітаю це призначення), та перше що згадується: “Слоника замучили кляті москалі…” (:

  6. Станіслав сказав (-ла):

    Moses, я в шоці :-) Мене почули.. :-)

Leave a Reply