Одна з реальних проблем України це корупція. Держава розуміє це, намагається з цим боротися…. але чиновники беруть хабарі і будуть брати. Тому, що вони також люди. Тому починати потрібно з людей. А ще краще починати з себе.
Ідея: Було б гарно започаткувати такий собі Клуб Тих Хто Не Бере і Не Дає Хабарі. Такий громадянський рух, організацію з символікою, значками, контактними телефонами і офісом. Щоб це було серйозно. Думаю, що знайшлося би фінансування.
(3 votes, average: 4.67 out of 5)
Loading ...
Loading ...
March 1st, 2008 at 10:37 am
Ідея гарна. Але сумніваюсь, що перед цими людьми були б відкриті всі дороги у житті.
Тепер що не серйозна справа, то всюди треба мати а бо знайомих або гроші…
March 1st, 2008 at 11:36 am
Так, hellveen - це для смливих людей. Боротися з корупцією, це завжди для сміливих і просунутих людей. Але розуміючи, що корінь проблеми у традиціях, у столітніх традиціях, можливо навіть від візантійщини, потрібно розуміти, що лише громадські акції, організовані дії знизу можуть щось змінити. І ще, корупція це не лише сумнівна традиція, це реально те, що щодня гальмує і руйнує суспільство, не дає йому шансу прогресу, тому щось таке робити потрібно.
Що цікаво, що зараз це підтримають нові українські еліти, насамперед найбагатші, бо корупція їм вже не допомагає, а реально заважає робити глобально орієнтований бізнес. І вони, думаю, фінансово підтримали б такий рух.
March 1st, 2008 at 11:49 am
покажіть мені, де та еліта українська ходить, під яким небом, яка цей рух згодиться фінансувати???
в кого не питала, чи давали ви хоча б раз у житті хабара, то майже всі давали, а багато хто вважає це єдиним способом вирішити проблему. є дійсно сміливі люди, які цього не роблять, але їх МАЛО. я знайома тільки з кількома такими людьми (і двоє з них - мої батьки).
слід зазначити, що ті, хто не дають хабарів, чітко усвідомлюють: дорога до деяких посад, робот, справ і т д їм закрита.
March 1st, 2008 at 12:12 pm
Нова українська еліта ходить по коридорах влади, а ще більше у власних офісах. Вона нам може подобатися чи ні, але вона є і зараз починає змінюватися її характер - їм вже потрібні цивілізовані правила гри.
Що з того? В Італії теж хабарі давали всі і віками. Але суспільство прорвало громадськими акціями там щось років 30 назад.
March 1st, 2008 at 12:21 pm
про Італію трохи чула, в них ніби якась операція була “Чисті руки”, в результаті якої звільнили з посад 80% чиновників. але ж це було за підтримки держави.
стосовно еліти, то якось я не помічала особливого прагнення не давати хабарів серед чиновників та бізнесменів. хоча згодна, що за роки незалежності багато змінилося. хабарів менше, принципи ведення справ змінюються. але занадто повільно та лише в деяких сферах життя.
March 1st, 2008 at 12:27 pm
Це тому, що в Україні говорили лише про те, про що українці люблять, звикли слухати… ЗзззМІ… не люблю я їх.. . Тобто українцям сказали: “В Італії прийшла держава, як інспектор Катаньо і почала боротися зі змієм корупції” А насправді там був і є паралельний дуже потужний рух знизу, там десятки, може сотні телефонів гарячої лінії, десятки таких організацій про яку я написав. Я про це декілька років тому читав англійською мовою. Згадав про це зараз, вчора, коли слухав радіо програму про суспільні проблеми в пост радянському суспільстві. В ефірі приблизно наступне: “У них великий розрив між тим, що хочуть їх еліти і тим, що вони можуть собі дозволити в пост-радянському суспільстві”. Отож.
March 1st, 2008 at 12:45 pm
от конкретне питання: як Ви бачите створення такої організації? уявіть, що я, жителька України, хочу створити таку організацію. але не маю ні зв”язків, ні фінансування. лише ентузіазм. що робити? перші кроки? і т п
March 1st, 2008 at 2:03 pm
> Думаю, що знайшлося би фінансування.
з подальшим не цільовим використаням
вирвалось :)
March 1st, 2008 at 2:08 pm
о, ще один коментар “в підтримку” думки про те, що хабарі в нас фіг витравиш.
March 1st, 2008 at 5:48 pm
> перші кроки?
Створюєте веб сторінку, блог. Збираєте однодумців. Приймаєте участь з однодумцями у місцевому протесті проти корупції, наприклад. Плакатики, журналісти, фотографії на сайтах, ланки - перший розголос. Перші пропозиції від політиків чи бізнесменів. Радитеся. Приймаєте чи відхиляєте пропозицію співробітництва. Шукаєте гранти, вчитеся оформлювати документацію на гранти. Тусуєтеся з громадською тусовкою, ходите на прийоми до чиновників. Робите наклейки, візитки (їх можна було почати робити і раніше). На якомусь етапі потрібно зареєструватися і відтоді проводити збори, звіти, як вимагає законодавство. Не кидаєте роботи і навчання. Весь вільний час на навчання. Доведеться почекати з створенням власної родини. Також потрібно розуміти, що розкішне життя не сумісне з активною громадською діяльністю. Не робите нічого, що заборонкно законом, як тільки є такі пропозиції - відкидайте, звертайтесь за допомогою до однодумців. Я б, принаймні, зробив приблизно так, але, мені здається, мій поїзд вже пійшов.
March 3rd, 2008 at 2:42 pm
Ну, є в мене футболка з дулею і написом “не даю і не беру хабарів”. мало того. я ще й не роблю цього по життю. складно, але для мене складніше йти на компромііси із совістю. це був вступ.
складність питання є також у іншому. що є хабар? в освіті воно просто означується - тобто саме звідси і треба починати. і вже почали (ходять із зеленими стрічками, забув сайт/назву).
в повсякденному житті питання хабаря досить розмите.
2shybloom: а не стоїть питання їх взяти і витравити. я бачу завдання такої ініціативи у перемозі над міфами типу “без мази не поступиш” чи “без грошей і знайомств на роботу не влаштуєшся”.
March 3rd, 2008 at 2:51 pm
Так Андрій, тому мені подобається, як в англомовному світі замість іменника “хабар”, “корупція” в повсякденному житті вживають переважно прикметник “corruipted” (корумпований). Тому, що “хабар” - це як вирок, а от “корумпованість” це повсякденна звичка, з якою потрібно боротися як з гризенням ногтів, з чесанням голови і тому подібним напівмеханічними рефлекторними звичками. Потрібно простіше і одночасно уважніше ставитися до власної корумпованості, в тій чи інший мірі вона є у кожного, але в Україні загалом корумпованість простих людей зашкалює за міжнародними мірками. Хоча от останні події показують, що все більше людей не голосує за консервуючі ситуацію партії, тобто люди хочуть перемін. В тому числі і з корупціію, а значить і перемін з корумпованістю.
А те, що у Вас є така футболка це просто супер. Носити таку футболку, значок на собі це набагато більше ніж тисячі букв в газетах “про велику і непереможну корупцію”.
March 4th, 2008 at 3:23 pm
клуб?
а нашо клуб?
кожен хай собі так вирішить - навіщо офіціоз розводити..
March 4th, 2008 at 4:12 pm
Клуб потрібен, щоб був якийсь розголос, щоб це не була “придур” однієї людини, а рух.
March 4th, 2008 at 5:36 pm
Справа в тому, шо тут присутній такий момент:
от уявімо собі, шо депутати створили спільноту “чесні депутати”..
лікарі - “спілка ДІЙСНО кваліфікованих лікарів України”
прикордонники - “спілка ЧЕСНИХ прикордонників”,
податківці - …
ну і так далі.
так шо получиться - ми утворюємо спілку і задекларовуємо те, ЩО І ТАК МАЄ БУТИ ЗГІДНО ЗАКОНУ, СОВІСТІ, тим самим роблячи межу між “задекларованими” чесними (справжніми, кваліфікованими) та всіма іншими?
це шо - пряме ПЛЮВАННЯ НА ЗАКОН?
тобто те, шо він існує - ЦЬОГО НЕДОСТАТНЬО? потрібні ще декларації про те, що хтось шось ДІЙСНО робить чи являється кимось - хоч він і без тих декларацій має бути таким!
учитель має навчати, прибиральниця прибирати, лікар лікувати і так далі.
як в тому анекдоті:
“60% жінок кажуть, шо ніколи не зраджували своїм чоловікам, при чому 30 із них кажуть шо НІКОЛИ-НІКОЛИ не зраджували”
та скільки таких “ніколи” нам треба? надбудов над тим, шо і так, ЗА ЗАМОВЧУВАННЯМ має бути?
зробити спілку тих, хто виконує Закони України стосовно хабарництва (про корупцію, окремі статті Кримінального Кодексу тощо)?
нормально звучить? нічого ока не муляє?
March 4th, 2008 at 6:32 pm
Ні, не муляє. Чим більше буде активне суспільство, чим більше громадяни, депутати, професіонали, бізнесмени будуть об’єднуватися у спілки, клуби, партії, теріторіальні і творчі громади - тим розвинутіше буде суспільство. Це і є Громадянське Суспільство. Яке фактично самоорганізовує людей не у натовп, а у пов’язані між собою складними зв’язками громади. Якщо одинак прийде до державної установи і скаже “у мене є проект, Як покращити наш район” ніде у світі з ним не стануть довго розмовляти, а пошлють до профільної урядової чи неурядової організації. І там він зустріне тих, хто знається на справі і хто діє як механізм, зі зв’язками і навичками. Розумієте різницю? Одна людина зі значком Я Не Беру Хабарі - це дивак, а клуб таких - це система і це сила.
Звісно, професіонали повинні займатися своєю справою і справно звітуватися про пророблену роботу.
March 12th, 2008 at 12:56 pm
Совок іноді сидить глибше, ніж видно з першого погляду.
Фраза у тролейбусі “Білєт нє надо”, відсутність найменших упереджень проти використання ламаного ПЗ, скарги на президента і на уряд що вони не забезпечили, ствердження що без грошей не можна ані вивчитись, ані десь влаштуватись, навіть сміття у нас повсюди не через те, що смітимо, а через те що міська влада погана - усе це я зписую на совок. Ну не може українець взяти на себе відповідальність за власне життя і за довкілля. Чому білет кондуктору віддає? Тому що не усвідомлює (навіть на думку не спадає), що якість послуг (і самих машин) залежить від прибутку тролейбусного парку. Чому хабарі дають? Не розуміють що цим вони роблять країну менш придатною до їх же проживання у ній. Думаю кінець хабарництву настане тоді, коли люди захотять добровільно жертвувати грошима, зусиллями заради чогось, чого безпосередньо вони одразу не отримують (тобто немає кінця хабарництву :) ).
March 12th, 2008 at 1:31 pm
>Чому білет кондуктору віддає? …
Влучно. Люблю такі конкретні приклади утопії совків. Вірніше ненавиджу це, цю деструктивність.
>Думаю кінець хабарництву настане тоді, коли люди захотять добровільно жертвувати грошима, зусиллями заради чогось, чого безпосередньо вони одразу не отримують
Я б додав, не просто захочуть, а зрозуміють, що це вигідно, це маленькі інвестиції у майбутнє, насправді.