У спільноті найбільшого київського університету - Київського Політеха на найбільшому в світі сайті для зустрічей друзів Facebook “аж” 170 зареєстрованих учасників. Більше половини з них турки, араби, німці. І не тому. що в КПІ вчиться так багато іноземних студентів. Просто українці (чомусь) не реєструються на інтернаціональних веб сервісах.
На Facebook не зареєстровано жодної середньої школи з України, більшість вишів не зареєстровано. Невисока активність і на вітчизняних клонах, як www.connect.com.ua Українці заповзято, як колись БАМ і Сибір, розбудовують аналогічний російський ресурс - Odnоklаsniki.ru. На вулиці 2008-й рік, але нічого не міняється в пріоритетах українців. І ні газове знущання, ні українофобія, ні грубість яка царює на ru домені, нічого не пробиває середнього українця у його повсякденному виборі. .ru мислення, примара домену .su тримає середньостатичного українця, як дитину за підтяжки.
Коли я все це бачу, я розумію, що євроінтеграція України все це “на рівні шумів”, як кажуть електронщики. Немає ще української свідомості в Україні, “свідомості” вистачає, а от свідомості як явища немає. Тобто шум то великий, бажання то є, а от елементарного усвідомлення скільки залежить від твого особистого повсякденного вибору ще немає.
Проблема України і українців в інформаційній площині, в тому маленькому в кожному з нас, що не вимірюється грошима, не фіксується в постановах і бюджетах, але що працює невпинно, як секундна стрілка годинника, невпинно, невідворотньо, складаючи крихти життя маленькою людини в епохи.
PS. Ховді, я ненавиджу повідомлення як це…
Схожі публікації:
- Світоглядне
- Киянин професор в UofA: Микола Рябчук
- Невдоволений контентом українських новин
- Українці повинні мати сильніший голос
- Якби таке сталося у місті де я живу я б вийшов на протест
(4 votes, average: 5 out of 5)
Loading ...
February 10th, 2008 at 10:20 pm
Чи має фейсбук переклад інтерфейсу українською? Отож.
February 10th, 2008 at 10:26 pm
Ні, не має. Це мінус, я згоден. Тобто, українці не реєструються там, бо немає україномовного інтерфейсу? Так і турецького немає, але Турція вся там, як втім і увесь світ там від Сінгапуру до Аргентини.
February 11th, 2008 at 1:55 am
Особисто я не люблю, як ти їх охарактеризував, “інтернаціональні” сервіси майже так само як не люблю москальські.
Обидва - з принципових переконань. І з мовою “інтернаціональною” проблем в мене нема, на тому рівні, але якщо до російських сервісів мене ідеологічна відраза, то західні не приваблюють тим що вони, все-таки, виглядають мені “чужими”.
Навіть для мене, людини яак працює в галузі ІТ, більшість інземних проектів на кшталт Facebook виглядає чимось синтетичним, неприйнятним для мене.
Повторюсь що російських аналогів не переглядав взагалі, але, можливо, вони “ближчі” для пересічного українця (а тим більше для “українця”). Я вже не кажу про відсутність мовного бар’єру.
Та й не треба забувати про змішаність студенства СРСР, яке розкидане, в більшості, по екс-республіках. То ж, звичайно, і логічнішим шукати їх “тут” ніж “там”.
Ну і взагалі, був би якісний український ресурс - напевне б коистувався такою ж популярністю. А нема.
February 11th, 2008 at 3:15 am
угу, угу, угу. згодна, що українці надають перевагу російським сервісам. і навіть трошки знаю чому. як сказали мені мої однокласники на останній зустрічі випускників: “ти ото довипєндріваєшся са сваім украінскім, што ваабщє всє кантакти са сваімі друзьйамі патєряєш”. це коли зайшла суперечка про реєстрацію на односкласніках і в контактє. мовляв, на цих сайтах вся Україна, а ти хочеш - сиди на українському ресурсі та спілкуйся з бандерами ггггг. я сміялася, довго, істерично.
а потім думала, чому ж так. бо українське не так активно рекламується, бо українське сидить і мовчить - його по мережі часто з ліхтарем тре шукати. а російське лізе з усіх дірок (реклама бігмір.нет на українських каналах - недавно побачила, ледь телевізор не розколотила). і в нас же більшість України все одно російськомовна, хоч ти трісни, тому і лізуть на сайти .ru чи ті, що на общєпанятнам.
February 11th, 2008 at 3:54 am
Аднакласнікі мають інтерфейс майже-українською (суржиком) :-)
February 11th, 2008 at 8:43 am
>Навіть для мене, людини яак працює в галузі ІТ, більшість інземних проектів на кшталт Facebook виглядає чимось синтетичним
Юра, а це проблема через яку я теж пройшов. Гарне зауваження. Це потрібно виправляти у собі. Це чому українцям потрібні американські фільми в кінотеатрах з українськими титрами і оригінальною мовою, це чому нам потрібно давати мінімум 5 сек. оригінального синхрону у інтерв”ю, а потім його перекладати або навіть просто титрувати. Так роблять в усіх країнах світу за виключенням України і ще декількох країн! Українці не звикли до інших культур і до глобальної культури комунікацій, вони їм “виглядають синтетичними”. Це частина проблеми про яку я вже писав на своєму журналі і яка є частиною проблеми .ru мислення.
February 11th, 2008 at 8:47 am
Дорога shybloom. Значить вам не повезло з однокласниками. Однокласникам повезло в Вами, а от Вам з ними ні. Ви їм даєте шанс. Так як хлопець по імені Андрій С. колись у 1990-1992-му дав мені шанс заговорити публічно українською, бо він з усіма говорив українською, один в усій групі. Ось так мені повезло з цим однокласником. Були і інші, які мене чомусь навчили. Прикро, якщо я їх не зустріну на інтернаціональному або українському ресурсі. На .ru я їх не зустріну це точно, у мене ця нелогічна, несучасна залежність в минулому.
> в нас же більшість України все одно російськомовна
Нехай більшість російськомовна, але вона все одно мала б стати україноцентричною. Російськомовний хлопець створив connect.com.ua - цілком україноцентричний ресурс.
February 11th, 2008 at 10:08 am
[...] — shybloom @ 8:07 pm Tags: life, ukrainian language пости Станіслава http://ukietalks.com вже давно підштовхували мене написати про українську [...]
February 11th, 2008 at 10:10 am
та мала б стати, але чомусь не стає :(
я тут трохи написала про укр мову в моєму житті, якщо цікаво - гляньте :)
http://shybloom.wordpress.com/2008/02/11/%d0%bc%d0%be%d0%b2%d0%b8-%d1%96-%d1%8f/
February 11th, 2008 at 3:54 pm
>Це чому українцям потрібні американські фільми в кінотеатрах з українськими титрами і оригінальною мовою,
Я не вважаю що треба вибирати кращу серед двох асиміляцій.
>це чому нам потрібно давати мінімум 5 сек. оригінального синхрону у інтерв”ю,
Мені здається це робиться для того, щоб відчути інтонацію інтерв’ювера, відчути атмосферу і до вивчення мов відношення не має.
>Українці не звикли до інших культур і до глобальної культури комунікацій, вони їм “виглядають синтетичними”.
Це дуже добре. Я тішусь шо моя культура унікальна. І ладен створити шось своє ніж розчинитись в чужому.
February 11th, 2008 at 4:52 pm
>Я не вважаю що треба вибирати кращу серед двох асиміляцій.
У шведів, поляків, румунів, турків дивитися фільми англійською мовою не вважається асиміляцією, а тим більше давати можливість почути оригінальний голос на 5 сек. в інтерв’ю…
Дозволь трохи загального. У цьому світі багато ризиків, але цивілізація придумала таку формула: ти водишся з гарною компанію і все у тебе виходить гарно. Якщо цивілізація має важки часи то ти вирішуєш проблеми разом з цивілізацією. Це настільки елементарно, що про це навіть не пишуть в Інтернет. А потрібно б писати і великими буквами. Бо коли українці хочуть кращої якості життя то повинно розуміти, що це можливо ЛИШЕ разом з цивілізацією. Японці це одного зрозуміли і стали щасливими і могутніми за декілька років. Потім це зрозуміли китайці, ще раніше індуси, правда зі своїми примочками, але у них наіть маленькі начальники реально володіють англійською, а не просто вчать… Що вже говорити про європейців.
Глобалізація означає асиміляцію? Десь це так. Але водопровод в кожній квартирі теж означає забруднення річок, то що, відмовитися від каналізації і туалетів?
У українців оригінальна проблема. Вони свідомо чи підсвідомо обрали собі цей ПРОКСІ ПОГЛЯД НА СВІТ. Подивіться, майже всі новини з заходу приходять в Україну через російські агенції. Майже всі інтернет новини, новації, все проходить через російські канали. В епоху Інтернет - це унікальна ситуація! Проксі мислення в такій концентрації ви не будете спостерігати ніде. І сучасна українська еліта чомусь безпорадна щось змінити. Хоча українська еліта не французька, вона не далеко пішла від народу, а народ сидить на .ru… Це з одного боку гарно, що у нас така народна еліта, а з іншого не маємо незалежно мислячої еліти також.
> Мені здається це робиться для того, щоб відчути інтонацію інтерв’ювера, відчути атмосферу і до вивчення мов відношення не має.
Все парвильно. Але це якраз має відношення до вивчення мов, бо не залишається того самого присмаку синтетичності мови.
>Я тішусь шо моя культура унікальна
О ні, до культурної унікальності або до cultural diversity це проксі мислення має мало відношення.
February 11th, 2008 at 5:05 pm
>У шведів, поляків, румунів, турків дивитися фільми англійською мовою не вважається асиміляцією
Я мав на увазі асиміляцію в іноземні соціальні мережі. Вони не повинні мені подобатись бо подобаються американцям, туркам і всім знайомим мого знайомого.
>У шведів, поляків, румунів, турків дивитися фільми англійською мовою не вважається асиміляцією
Може тому, що вони мають свою мову? а в нас певне 80% говорять мовою сусідньої держави. Нам треба рятувати свою. І боротьба за україномовне кіно - правильних вихід.
Щодо глобалізації загалом - я не хочу бути щасливим як Японія Китай і індуси. Мене може не задовільняти Американська мрія.
Знання мови що здобувається заради можливості прогодувати сім’ю, бо в своїй країні (працюючи на свою країну) цього зробити не можна, а не для культурного збагачення - не привід для гордощів (це я про друзів-індусів і Китайське економічне диво на селянах що працюють за їжу).
Україна показує скерування на європейські цінності. І Росія заздрить нам у цьому, бо і їх люди хочуть жити як у Європі, проте влада стидається в цьому признаватись.
Часи змінюються. І молоді журналісти, бізнесмени і науковці виростають іншими і самі бачуть на кого рівнятись. І зрозуміло що далеко не на Росію, хай навіть Аднакласнікі лише в неї.
February 11th, 2008 at 5:16 pm
> Мене може не задовільняти Американська мрія.
А Європа дуже далека від еталонів американської мрії, що не заважає їм мати американські фільми з місцевими титрами і балансувати між глобальним і локальним без усіляких проксі-посередників.
>Україна показує скерування на європейські цінності. І Росія заздрить нам у цьому
Я не думаю, що росіяни заздрять нам у цьому. Росіяни, ті, хто вміють читати, можуть заздрити якимось структурно політичним успіхам українців, але щодо європейськості то прибалти і навіть грузини багато більш європейці. Думаю, що і Вірменія, і Азейбаржан може дати фору в цьому українцям щодо ментальної готовності до глобального світу.
February 11th, 2008 at 5:23 pm
Власне. Далеко і добре.
От і треба дорости до людей, які розуміють що самі вартують чогось без посередників.
Дивися ти ж доріс (хоч і пишеш “У українців оригінальна проблема. Вони свідомо чи підсвідомо”, як про турків чи китайців, а не про свій народ).
Я теж москальськими сервісами не окористуюсь. Та й багато таких знайдеться.
Так і треба продовжувати. Хто мудріший - зрозуміє все сам.
February 11th, 2008 at 5:30 pm
Повертаючись на декілька відповідей назад…
Дивись, давай експериментальним шляхом піймаємо проблему.
Припустимо ми не зтої когорти шо хочуть жити з Расєєю (хоча їхати туди не буде) і хочеш скористатись сервісом певним. У більшості людей пріоритети будуть такі:
- Знайти український сервіс
- Знайти російський
- Знайти Американський, європейський …
І що ж вийде. Українських так мало що підуть до російських і на них і зупиняться. То давай не обурюватись шо як барани йдуть на .ru, а дивуватись чому не знайшли в .ua! Це першопричина і джерело біди.
А те що вони як барани пішли б на .com - врятувало хіба б наше самолюбство, барани були б ті ж самі.
February 11th, 2008 at 5:32 pm
>У українців оригінальна проблема. Вони свідомо чи підсвідомо”, як про турків чи китайців, а не про свій народ.
По -перше, це і моя проблема. Хочу чи не хочу, розумію чи не розумію, це торкається і мене. По-друге, як кожний українець за кордоном я мігрую в місцеву українську субкультуру віддаляючись від “материкових тенденцій” я пишу трохи з острову. В принципі я все більше стаю ukie ніж материковим українцем, як американець в Києві стає expat-ом, а не американцем.
February 11th, 2008 at 5:39 pm
Це всіх поблема. Десь обговорбвав я, чому стільки людей навколо має пошту в mail.ru?
Просто іншої альтернативи і не знали (я не кажу про псевдоукраїнські альтернативи, а взагалі). Але воно ше історично тримається - пошук в Яндексі, Однокласнікі.
Але, як казав, світ стає ближчим, в тому числі і до українців. Переконання що щось згідне можна знайти лише в .ru повинні розвіятись…
February 11th, 2008 at 5:39 pm
> У більшості людей пріоритети будуть такі:…
Так, але ж це хибний алгоритм. Там не повинно бути другого пункту і все стало б на свої місця і алгоритм би запрацював на Україну.
February 11th, 2008 at 5:41 pm
>Так, але ж це хибний алгоритм. Там не повинно бути другого пункту
Так не може бути, бо Росія для багатьох єдине додаткове джерело (через мову).
І повторюся про культурну схожість.
February 11th, 2008 at 5:43 pm
Заборонити щось це брутальний вихід (як тут не згадати за цитований Китай).
Треба привернути увагу до свого. А його й справді мало. Треба популяризувати.
February 12th, 2008 at 2:10 am
Станіславе, у вас дуже максималістські погляди. І, можливо, нам з Вами дуже сильно пощастило, оскільки ми розуміємо правильність висловлюваних вище ідей. Але основна маса людей в інтернеті не почне користуватися українськими сервісами тільки тому, що вони українські (як би нам цього не хотілося). Якщо ми хочемо створити український Інтернет для українського народу, а не для доволі обмеженої групи патріотів та інтелектуалів - тоді нам слід перейматися створенням для людей унікальної цінності, якої вони, окрім уанету, не знайдуть більше ніде.
Йдучи на “Аднакласнікі”, наші співгромадяни керуються цілком логічним принципом - саме там (і більше ніде в інтернеті) вони зможуть відшукати людей, з якими справді навчалися 20 чи 30 років тому. Якщо українські сервіси зможуть забезпечити їм цю можливість - вони підуть туди. І для цього не буде потрібно жодних додаткових зусиль. Природа завжди бере своє.
February 12th, 2008 at 3:01 am
Вже лягаючи спати, вчора, згадав яскравий приклад. Подкасти шанованого нами Друїда, навіть якщо викладені на podcaster.org.ua, починаються зі слів
“…подкаст% можна найти в пєрвой, русской, подкастдиректории”.
То шо дивуватись аднакласнікам і аднакласніцам?
February 12th, 2008 at 11:00 am
> …наші співгромадяни керуються цілком логічним принципом - саме там (і більше ніде в інтернеті) вони зможуть відшукати людей
Це не зовсім так. База данних згаданого Вами .ru ресурсу не була створена розробниками, а наповнювалася кожним відвідувачем самостійно. Тобто всі ці сайти: і інтернаціональний і російський зробили самі відвідувачі і казати, що “я там бо всі там” це лише наполовину правда.
2 Юра. Я запитував Друїда про цю заставку на початку і він виправдовувався, що більше ніде не може викласти свої файли. Тоді я йому порадив дещо, в т.ч. викладати на моєму серверному просторі. З тих пір у нього більше немає тієї реклами російського ресурсу. Тобто люди все розуміють, якщо з ними розмовляти :-)
February 12th, 2008 at 12:52 pm
>Я запитував Друїда про цю заставку на початку і він виправдовувався, що
>більше ніде не може викласти свої файли.
Я ж кажу - типовий приклад проблеми.
March 9th, 2008 at 7:32 am
[...] що, що б там не казали про .ru мислення, на даний момент для пересічного українського [...]
March 12th, 2008 at 12:37 pm
Так, української свідомості в українців замало.
Взяв собі за правило шукати (у пошукових системах) будь-яку інформацію спочатку українською мовою. Україномовної інформації виявляється не так вже мало. Проте часто доводиться звертатись до інтернаціональних мов (коли хочеться самовдасконалення або просто познущатись над собою - до англійської, коли хочеться розслабитись - до російської). Проте в моєму оточенні немає майже жодної людини хто зрозумів би таке, на їх думку, самообмеження. Просто зрозумів. Що там говорити про “підтримав” або “спробував сам”. От і маємо укрнет. Не пишуть українською, бо хто те буде читати; не шукають українською, бо хто нею пише?..
З іншого боку, знаходжу в тотальній українській безідейності й де-які плюси. Людина що говорить або пишить українською майже завжди виявляється цікавою, відкритою до спілкування, тою, що живе певними ідеями. Принаймні так у центральному регіоні, де українською (не суржиком) говорять одиниці.
March 12th, 2008 at 1:26 pm
>Взяв собі за правило шукати (у пошукових системах) будь-яку інформацію спочатку українською мовою
Це називається сучасний електронний патріотизм, Moses. Я робив і роблю так само. Відразу зауважи найголовніше: ви щодня покращуєте не лише прозорість українського сегменту Інтернет таким чином, але і своє знання англійської. Це варто того і ті, хто не робить так, хто не шукає інформацію англійською поперед російської не просто ліниві - вони фактично працюють проти свого майбутнього. “Самообмеження” це абсолютно неправильне слово в цьому випадку це ніщо як “самовдосконалення”.
Ваше друге зауваження про цікавість користувачів україномовного сегменту Інтернет також абсолютно доречне. Саме україномовний сегмент має ті риси унікальності, які цінні і для українців, ідля держави. Більше того, існує думка, що початківці матимуть привелеї за декілька років. Інтернет пам’ятає своїх героїв локалізаторів :-)