Є така популярна дитяча пісенька в Америці: “If you’re happy and you know it clap you hands“. “Якщо ти знаєш, що ти щасливий, хлопни в долоні” – дітки хлопають в такт і розуміють краще, що вони щасливі. Чимось таким був проект GoodNewsFromUkraine.info Я запропонував українцям хлопнути в доло клікнути мишкою на позитивній новині про Україну і переконатися, що ми насправлі шасливі, що позитив в Україні є, ну і заодне підвищити прозорість позитивних новин з України в Мережі.
Проект мав чимало схвальних відгуків у коментарях і дуже низьку активність, що мені не подобалося. Поодинокі критики мені зауважували, що свобода слова це є щось самоцінне. Я теж вірю у цінність свободи висказатися але не вірю у ефективність цього. Лише збалансовані вільні новини можуть бути ефективними для суспільства -огульна критика через край лише шкодить.
Проект проіснував 10 місяців і заробив непагану прозорість в пошуковиках. У мене залишилися декілька питань. Яким чином веб сторінка яка на 90% складається з цитат і посилань на чужі статті може заробити Page Rank 3 ? Як зрозуміти таке СЕО?
Тобто до сьогодні проект виконував частину своїх функцій, маючи гарний рейтинг в пошуковиках він за алгоритмом Google піднімав рейтинг всім гарним українським новинам на які він посилався. Але вчора захист пробив якийсь робот бот з рекламою і мені довелося відключити базу данних. Можна було б поміняти пікчу, зробити апгрейд але не бачу сенсу. Хостінг використаю для якогось наступного про-українського проекту, оригінальних ідей у мене багато.
Хоч проект був відверто некомерційним і суспільно орієнтованим ніяких образ або розчарування у мене немає, це був лише проект. Проект закрива.ться і відкриваються, а щасливі діти хлопати в долоні будуть вічно :-) Респект тим одиницям, хто писав і голосував.
December 14th, 2007 at 18:08
… Шкода. так і не зрозумів, чому ти вирішив закрити його… Це забирає багато часу? Як ти пробував його розкрутити? … мало просто зробити проект, хай навіть добрий.
що ж до гугла – у мене ті ж самі питання, ЛАМП! він інколи знаходить на вищих позиціях, ніж джерело синдикованої новини.. Це при тому, що проект я запустив три тижні тому, трохи сирим, і з того часу абсолютно не мав часу ним займатися…
December 14th, 2007 at 19:19
Ні, часу забирає вже не так багато, просто проект “висить і не працює”. Подальша розкрутка не має сенсу бо за 10 міс я отримав може 20 схвальних і підбадьорюючих коментарів і при тому 5-7 чоловік написали по пару повідомлень і здулися. Це Gigg like проект, тут без активності не обійдешся, новини навіть на головну сторнку не пробивалися з рейтингом меньше 4 голоси. Якщо не можеш набрати 4 голоси в мільйонній аудиторіх це примушує задумуватися.
Потім були критичні зауваження від людей думку яких я поважаю, що проект нежиттєздатний за задумкою. Я знав, що він немейнстрімний, непопсовий але сподівався знайти 2-3 активних однодумців. І це стало проблемою. Знову-ж, немає розпачу, просто проект “не вистрелив” так я до цього і ставлюся.
Бачите і у Вас таке саме везіння з індексуванням Гуглом. Цікаво було б почути пояснення. Я може пошукаю пізніше в Мережі.
December 15th, 2007 at 05:16
Мала активність була тому, що дуже важко додати новину. Порівняйте, як легко створити google reader shared item (дві кнопки на клавіатурі або один клац мишкою) з складним інтерфейсом додавання новини на goodnewsfromukraine.info. Та й ім’я домену надрукувати не так легко :-)
December 15th, 2007 at 08:12
Сергій, як то кажуть – не вірю :-) Згідно досліджень, які я почув нещодавно на ІТ сенмінарі, довгі імена або паролі не проблема для написання, якщо вони складаються зі знайомих слів. Як часто ми взагалі набираємо URL цілком? Зазвичай він випадає або в Вибраному, або приходить по RSS живленню. Друге – у мене брало якісь 15 секунд зареєструвати новину, легше або те саме, що написати коментар в чужому щоденнику. Потім, не я придумав Pligg з його функціональністю, тисячі людей проробляють те саме і нічо.
Додаю Ваш блог в Блогролл.
December 15th, 2007 at 08:31
За задумкою, проект є українським Дігг-клоном. Життєздатний чи ні новий веб2.0 сервіс, стверджувати це є справою дуже невдячною. Я думаю, що слід привчати українського користувача юзати саме українські сервіси, а не висіти на російських аналогах все тих же західних.
Сервіси почнуть ставати життєздатними, коли у користувачів виробиться певна культура. Український інтернет лише входить у веб2.0, не дивно, що активних користувачів небагато. Люди рпосто не звикли використовувати такого типу ресурси, і про Дігг чуло обмежене коло інтернетчиків-фанатів, тих, хто цим займається…
Коли накопичиться певна критична маса соціальності в українських сайтах (а саме зараз це й відбувається), рядовий ховрашок-користувач зрозуміє, що він не може без цього, бо це майнстрім. тоді і прийдуть люди на веб2.0-сервіси. Завдання полягає в тому, щоб вони прийшли на українські сервіси, а не на російські.
чого я найбільше боюсь, так це того, що Україна програє Росії інтернет з розгромним рахунком і навіки залишиться у глибокому маргінесі… Закриваючи ресурси, які могли би стати ЧИМОСЬ, ми підштовхуємо події саме до такого розвитку..
Розумію, що ти прийняв рішення.. можливо воно навіть правильне. тобі видніше.. ) але сподіваюся, що твій наступний проект матиме кращий розвиток.. ))
**********
Що ж до рейтингів… Я раніше списував це на SEO-friendly якості Друпалу, на якому побудований ЛАМП, але, можливо, не лише це має значення.. було би дійсно цікаво дізнатися про це більше.
December 15th, 2007 at 10:17
Ярослав, респект, абсолютно солідарний з Вашими зауваженнями щодо накопичення критичної маси УкрНету, важливості мейнстримності. Я лише переконаний, що ми були в маргінесі, а зараз лише отримали шанс з його вилізти. Тобто неіякого такого занепаду немає, ще далеко до появи Веб 2.0 українців глибоко засадили в маргінес, ми просто досі не можемо вилізти на що є об”єктивні і суб”єктивні причини. Але шанс є і якраз Веб 2.0 з його блогами і діггами це чудовий шанс., До речі, Ваш Ламп це якраз вдала реалізація Дігг движка, гарний сайт, зараз заблогролю.
December 15th, 2007 at 15:45
Дякую за заблогролл ))
Дякую за похвалу сайту, він зараз не зовсім такий, як я хочу, але стараюся знаходити якийсь час і доводити його до пристойного вигляду. Насправді – сайт нішевий, його потенційна аудиторія невелика, але це був експеримент, який ще триває. Якщо результати мене задовольнять, то проект може вирости у щось більше… )
Що ж до веб2.0 .. це швидше небезпека, ніж шанс. Подивіться на всі ці МойКруг та Вконтактє, аналогічні українські сервіси, у разі своєї появи, опиняться під жорстким пресингом. Російськомовний чи англомовний ресур має всесвітню аудиторію, відповідно – можливості для розвитку, реклами, прибутків.. Україномовний же, може претендувати лише на українців і то, далеко не на всіх, бо частина з них вже на російських сервісах.
тому тут потрібна дуже потужна і продумана гра, для того щоб не програти цю інформаційну війну.. чого я нам всім і бажаю ))
December 15th, 2007 at 18:26
Інформаційну війну можна програти лише якістю контенту ну і низькою активністю, одним словом низькою креативністю. Справа в тому, що Інтернет був, є і буде сегментованим і широко доступним, тому загроза національним Інтернет проетам нижча ніж загроза національному виробництву наприклад. До тогож будь який Інтернет проект, який набере критичну масу прихильників (часом 3-5 активних дописувачів досить) буде на плаву. І не треба боятися конкуренції з російськими проектами – український Інтернет, як частина українства має шанс і сенс лише якщо він буде мати свій стиль. Це важливо зрозуміти, у нас має бути позиціювання тоді загроза асиміляції мінімалізується. Це яскраво видно в франко провінції Квебек наприклад, де я вчив Інтернет технології доречі. Вони інші і це всі в Канаді визнають і вони культивують цю іншість при цьому слідкуючи щоб не випадати з глобального контексту. Так і нам треба, лише так. Тоді у нас з’явиться той шанс якого не мають ті ж росіяни, вони історично мають великий ризик випасти з глобального контексту. Українці повинні дати шанс всім східним слов’янам увійти в глобальний світ контролюючи свій культурний сегмент при цьому.
А Веб 2.0 по своїй суті це засіб організації контенту, а не якась технолонічна штучка як Веб ТБ або Швидкисний Інтернет. Тому Веб 2 у моємо розумінні не є і не може бути зоною ризику для національних сегментів. Навпаки, талановиті, креативні мають шанс у Веб 2.
December 16th, 2007 at 17:51
2Ярослав Ажнюк:
Аж здригнувся від жаху…
December 17th, 2007 at 11:14
Привіт, Станіславе! Я знов нічого не зрозуміла у частині техничних ваших перемовин:)), але стосовно ідеологічної присутності і інформаційного розвитку української спільноти, то тут в мене є на меті провести курс-тренінг на два або один тижднень у лютому.
Коли такий тренінг , але на два місяці був розрекламований у квітні цього року (то були політичний консалтинг і бізнес піар) то були бажаючи. Але люди схильні до більш скоріших курсів. Тому є думка провести такий трнннінг, змінивши глобальні теми на новішу й цікаву. Тобто це й блогова активність також. Я повинна провести тренінги , бо вони були заплановані від Інсттитуту міжнародного бізнесу і Віденського університету. У лютому тому, що потрібен час на рекламу і тому, що у лютому канікули у Раді і я зможу два тижні бути вдома. Якщо є інтерес, Станіславе, можемо обговорити через пошту або навіть скайпом. бо струснути цю тему важливо. це як раз до страхів залищитися у інтернет просторі такою собі неважливою маргінальною тусовкою. Тож маємо навчити молодь . У Вас є мої почти. Дякую:))
December 28th, 2007 at 14:01
ха!
та на стовідсотків плагіатський контент може принести ресурсові ПР4 запросто!
прецедентів – повно)))