Ось один приклад форматності. angizij.livejournal.com робить своїх українських слоників настільки креативно і послідовно, що я здивуюся, якщо він ще немає контракту з провідною агенцією. Працювати з форматними зручно. Якщо ти форматний, значить послідовний, значить продуктивний і передбачуваний. Але пан
Той формат який українцям зараз створюють і які українці милостиво дозволяють собі створити це Вєрка Сєрдючка, це бронзові козаки на Майдані, це маргінальні злі україномовні газетки, це такі ж ЖЖ спільноти з безкінечними розмовами про “москалів” і з щедрими посиланнями на їх .ru ресурси.
О, ми успішні у своєму форматі і без жартів, нас можна вже купувати. Подивіться лише на дійсно блискучий виступ Сердючки, що нам дозволяють те ми вміємо. Інша справа, що пісні про сучасне кохання українською мовою не попадають на FM – це “неформат”.
Те, що у Одесі сьогодні ставлять пам’ятник антиукраїнській імператриці це вже формат. І тепер нехай яйцеголові вчені впір’я розіб’ються генеруючи тисячі знаків у маргінальній пресі про деспотичну царицю, нас вже відформатовано і одессити будуть татуювати Катерину на молодих тілах і ось дивись “НАТО не пройдьот”.
Змінити український формат (при такому бажанні) не може ані президент, ані уряд. Лише звичайні українці своїм повсякденним вибором.
on 
on 
on 
