“О мій Боже, вони не можуть бути депутатами у 21-му сторіччі, це два динозавра, один з яких заслуговує на пам”ятник, інший на забуття, але ні той, ні інший не можуть бути реальними, вони не реальні, вони з чогось зроблені…”
Ось такі, схожі думки прийшли до мене, коли я слухав дискусію двох депутатів Верх. Ради. При всій моїй автоматичній повазі до людей, яких обрали репрезентувати українців… Як сказав один з них днями про простих громадян… “Вони ніхто і ім”я їх ніяк”…
Більшість депутатів -це наше вчора. Проблема в тому, що немає, ну, не видно ще еліти, яка прийде на їх місце і станим нашим завтра.
on 
on 
on 
