Сьогодні беру трубку на роботі, чоловік французською мовою каже:
- Я купив ващ новий диск. Я живу у Квебеку. Чому немає франц. версії диска?
- Пане, якщо Ви почнете інсталляцію то побачите…
- Ні, я кажу напис на диску лише англійською.
- Але ж це назва продукту…
- Ні, ви могли написати французською ось так… - я слухаю, половина слів з назви CD насправді переладається французською, хоч і звучить дуже схоже. Чоловік продовжує ввічливо:
- А ви розумієте, що у Квебеку всі надписи мають бути французською?
- Але пане, ми знаходимося у Альберті (інша провінція Канади). Чоловік не вгамовується:
- Ні, ви порушуєте закон. Я хочу, щоби ви розібралися з цим.
- Ви вимагаєте , щоби я написав рапорт начальству? - перепитую я.
- Так. І начальство має зателефонувати до мене з поясненнями.

…Потім я написав рапорт начальству. Було це сьогодні. У Канаді. І я зараз гадаю, скільки часу пройде поки у Квебеку наши CD не з’являться з франц. обкладинками. Думаю станеться це тепер дуже скоро. Наголошую, мова не про сам продукт, який МАЄ франц. версію, а всього лише про обкладинку.

Ось такі канадійці, такі одиниці, яких тисячі, як кажуть тут make the difference, от завдяки їм у Канаді, колись цілком завойованої англійцями, розвивається французська мова. І в Україні не буде повноційної мови, поки не буде таких телефонних дзвоників простих громадян, напряму.

(No Ratings Yet)

 Loading ...