Читаю ось такі постреволюційні статті-розчарувалки і чортихаюся про себе – “ну де ви такі вічно депресивні-вічно-революціонери беретеся?” Та чому ви думали, що Помаранчева Революція це на роки??? Революції мають свій початок і, наперекір відомій російській пісні “…Нєт у революціі кaнца-a-a…”, всяка нормальна революція має свій кінець. Має бути нормальне демократичне життя у державі, мають народжуватися діти, а не лише біготня по колу за рукотворними монстрами…
Я двума руками ЗА, щоби фальсифікатори і бандюгани сиділи, але і цей процес, має мати свій КІНЕЦь…. подання прокуратури->слідство->вирок/виправдання/закриття справи (КІНЕЦь). Ми живемо у час проектів: мікро і меґа проектів: не вганяйте “Проект Україна” у революційну фазу на роки! Все, Pеволюція закінчилася у 2004-му, вибори до ВР закінчилися навесні 2005-го. Стоп. Нормальне життя до наступних виборів або до чергових фальсифікацій, як у будь якому демократичному суспільстві…. передайте це тій Олені Зварич… Не “Кінець “помаранчевих цінностей”, а їх триумф, триумф демократії в Україні. Але це окрема тема, про успіхи демократії, окрема від теми закінчення Революції і виборів.
Також не мішайте до кучи Помаранчову Революцію з відносинами з Росією, НАТО. Я б навіть не мішав протестну Помаранчову Революцію з успіхом/неуспіхом проектів Ющенка, прем'єрством Тимoшенко, то було ПІСЛЯ закінчення Революції.

