Це великий день для 50 мільйонного народу. Ми двічі щасливі що Бог нам дав у 1991-му році незалежність без війн і крові. Будьмо щасливими!

Сьогодні беру трубку на роботі, чоловік французською мовою каже: – Я купив ващ новий диск. Я живу у Квебеку. Чому немає франц. версії диска? – Пане, якщо Ви почнете інсталляцію то побачите… – Ні, я кажу напис на диску лише англійською. – Але ж це назва продукту… – Ні, ви могли написати французською ось так… [...]

В українській Вікіпедії лише 27 тис повідомлень. Тоді коли у маленькій словенській 55 тис дописувачів і 96 тис повідомлень. Це, ось це ганьба кожному українцю, якій вважає себе мінімально комп’ютерно грамотним…. Польська має 273 тис… Це ось ще одне гірке підтвердженя тому, що я написав у Чому прем’єрa звуть Янукович- у нас немає базису для [...]

Читаю ось такі постреволюційні статті-розчарувалки і чортихаюся про себе – “ну де ви такі вічно депресивні-вічно-революціонери беретеся?” Та чому ви думали, що Помаранчева Революція це на роки??? Революції мають свій початок і, наперекір відомій російській пісні “…Нєт у революціі кaнца-a-a…”, всяка нормальна революція має свій кінець. Має бути нормальне демократичне життя у державі, мають народжуватися [...]

Янукович змінився з 2004-го, тоді коли Тимошенко залишилася на барикадах – цитата від політілога Небоженка зі статті “Перемога Демократії В Україні?” у журналі Time. І ще цікавіше… “…З цим можна сперечатися, але те, що два Віктори опинилися при владі є тріумфом, а не захистом Помаранчової Революції“. Поза тим, Гарно як сказано!

Ющенко поставив виключно на національні кадри в Україні, це я зрозумів, ще коли влітку 2002-го року запитав опозиціійного Ющенка з зали в м. Монреалі про запрошення до України менеджерів і спеціалістів з Канади. Ющенку моє питання чомусь не содобалося, як мені здалося. На відміну від прибалтів, грузинів, чехів в державний менеджмент помаранчовими не було допущено [...]