В одному коментарі на Українській Правді прочитав цікаве російською мовою. Коротка, зла і трохи вульгарна ремарка якогось російськомовного українця на тему українізації. Чоловік написав, що українці просто програють українізацію, бо немає творчих, цікавих і розумних людей, щоб довели тим мільйонам, хто голосує за українську але говорить російською, що українска – це класно.
І мені здалося, якщо не в десятку, то в девятку.
Можливо мені здається так у порівнянні з Канадою, де про протекцію української мови на держ рівні, нажаль, не йдеться, а йдеться, наприклад про протекцію французської. Я бачу скільки прості нащадки французів роблять для того, щоб кожну букву мовних законів наповнити цифрами, реальною статистикою. Це важка і незручна робота, наприклад у нас на заході Канади. Тут просувати фрранцузську, думаю, важче ніж наразі українську в Донбассі. Приклад? Ну, я не можу уявити, щоб у школах тут ввели математику французською мовою, наприклад. Французські школи (French immersion schools) тут виключно за бажанням, якого на заході країни небагато. Але нащадки французів і тут вперто розмальовують стіни яскравими графіті (з спец. дозволу влади, який ще треба отримати), випускають яскраві і загалом дешеві (на ксероксі) буклети на сучасні теми, масово заходять на місцеві франко сайти… їм просто соромно сказати їм один одному, що не заходив, бо часу не було, або можливості. Саме ось так, я знаю, бо з ними працював і працюю. Велика увага у громади до мультимедіа, Інтернету, технологій (телеконференції, трансляція відео ч-з Інтернет). Ну і, звісно, ціла ґенерація талановитих людей середнього і зрілого віку. які слідкують, щоб кожна буква закону по сприянню франц. мови наповнювалася привабливим контентом. І, що цікаво, знову ж – вони всі ці закони наповнюють цим контентом, змістом тобто, за грощі і без грошей.
Серед канадійських французів дуже популярне слово créativité. Особливо серед інтелліґенції і навіть в технічних університетах. Soit créative, будь креативним. Одного разу я в франко універі вирішів перевірити, наскільки я вірно це зрозумів, зрозумів повагу до креативності місцевих французів і зробив плакатик до одного проекту “у квебекському стилі”, яскравий, строкатий і енергійний. Коли я через майже два роки зайшов до адміністрації того факуьльтету, то там на стіні висів той самий мій плакат… “Значить можемо” – подумав я.
ПС. Так само я знаю на яку тему написати на українському ЖЖ, щоб тема виросла на дві сторінки. Та й не один я знаю, більшість з нас знає, звісно. Але чи багато у тому créativité часто запитую себе сам? Чи багато конструктивного?
