Якщо ви журналіст, поясніть мені, що це за фігня. Про депресивність українського телебачення, яке я можу дивитися ч-з Інтернет і порівнювати з канадійським напевне половина мого блога. Що це таке, коли навіть прогресивний 1+1 відправляє у Турин такого коментатора, який потім з’являється на екрані у ТСН тільки щоб картинно захоплюватися цим провінційним містом і розчарувати українців: “немає шансів”, “тільки за парою фигуристів ватро спосерігати”. Це на що схоже, вибачте?! Спостерігати і вболівати треба навіть за сусідів, чи країни-партнери. Не кажучи вже про власних жовто-синіх спортсменів незалежно від шансів. Це елементарно, навіть для польського шахтаря елементарно.
Канада примудрилася не взяти не минулій літній Олімпіаді жодного золота, але ви б бачили, які патріотичні заставки були на ТБ, скільки позитиву і веселої іронії в репортажах. І це Канада, яка ніколи не грала першу скрипку в медіа, яка перебуває під шаленим конкурентним впливом медіа, що транслюються з США.
До тієї ж теми… Українські “центристські політики”. Це ті, які грають на спокої і врівноваженості. Щойно почув Литвнина, який заспокоює ситуацію довкола Чорноморського Флота. Ще у 2002-му році суд прийняв рішення повернути всі ці маяки українським, кримським чиновникам. Поім був ще суд і знову таке саме рішення. Зараз Україна подає втретє. Російська агресивна і чітка “Наше і все”. Пан Литвин… каже “треба спокійно розібратися, а не конфронтувати”. Це називається центризм в Україні? Це називається ганьба, звісно. Але й тут, якби журналісти нарешті хапнули якогось свіжого повітря, якби, нехай не так агресивно, як росіяни, але всеж по-європейські спокійно і врівноважено, без розпачу і соплів відстоювали українські іньереси, тому самому Литвину довелося говорити б іншими словами. Мій висновок – українські журналісти, зі своєю непробивною депресією, маючи безліч каналів впливу на громадян і еліту, просто … кодують Україну на бездіяльність і нерішучість. На шкідливу для здоров”я депресію врешті. Ви, українські журналісти, 90% з вас, коли вам дали свободу коли ви взяли свободу, виявилися неготові і негідні своєї професії.
on 
on 
on 
